для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Чи свідома свідомість нашого Я?


Чи свідома свідомість нашого Я?
     Що визначає наше Я? Любий скаже, - звичайно наша свідомість. Вона визначає наше Я. Вона визначає нашу поведінку в соціумі, наше місце в суспільстві, наше прийняття рішень, наші дії і тому подібне. Наша свідомість ідентифікує наше Я як особистість. Та, виявляється, не все так просто. Наша свідомість дужа мало усвідомлює. Більшість дій у нашій повсякденній життєдіяльності проходить поза увагою нашої свідомості. Правда вчені придумали для цього термін – підсвідомість. Це та наша діяльність, яку ми не усвідомлюємо. А не усвідомлюємо ми майже всю нашу життєдіяльність.
     От ви коли небудь задумувались, що керує нашою життєдіяльністю. Що керує нашою імунною системою? Що керує кровообігом і серцебиттям? Що керує кишково-шлунковим трактом і переварюванням їжі? Що керує іншими органами та системами? Коли ми робимо якийсь рух, наша свідомість немає уяви, які м’язи, і з якою силою потрібно скоротити чи розслабити щоб виконався цей рух. Але ж цим хтось керує. Ну, дехто скаже, - це все робиться «на автоматі». Тоді де цей автомат? Як можна на нього впливати? Можливо, дякуючи нашим органам відчуттів? В нас є зір, слух, нюх, відчуття смаку, тепла, холоду, дотику, болі та задоволення. Але, знову ж таки, ми цими відчуттями свідомо не керуємо. Вони працюють поза нашою свідомістю. Наша свідомість тільки отримує від них інформацію і намагається якось проаналізувати. Нюхаємо ми квіти, чи фекалії, чуємо приємну музику, чи «залізом по склу», їмо солодку рошенку, чи гіркий полинь. Але її аналіз жалюгідний і примітивний. Головним керівником є наш «автомат», який керує нашими бажаннями, емоціями та діями. І керує досить примітивно, при допомозі «батога і рошенки». Виконав емоцію, бажання, наказ, – отримай нагороду: задоволення, радість, оргазм. Не виконав – отримуй покарання: біль, тугу, відчай, депресію, неврози і психози. І складається враження, що ми загнані в глухий кут.
     А ще ж є і сугубо зовнішні фактори впливу які формують нашу свідомість, наше Я. ЗМІ, інтернет, слухи, анекдоти і інші фактори впливу на нашу свідомість, роблять із нас особистість таку, яку комусь потрібно, а не таку, яку б мала з нас зробити наша самосвідомість. Нами керують. Керує наш внутрішній «автомат». Керують зовнішні фактори. Керують хибні уявлення про суть природи і природних явищ. І це все тому, що ми, точніше, наша свідомість, наше Я, дуже ліниві. Краще пливти за течією ніж поперек річки. І зовсім не раціонально, з точки зору нашої свідомості, пливти проти течії. Тобто свідомість править балом по лінивому. При тому, що ніхто достеменно не знає, що таке свідомість.
     Вчені люди кажуть: «Свідомість – це те, що ми втрачаємо при глибокому сні чи комі, і те, що кожного ранку відновлюємо». Цікаво, здавалось би, щось таке очевидне, щось, що всі мають, і ніхто не знає що це. Вчені також виявили, що свідомість породжує ніби то мозок, але яка саме його частина так і не зрозуміло. Бували випадки, що люди втрачали значну частину мозку (практично одну півкулю), але це ніяк не вплинуло на їх свідомість і їх особистість. А пошкодження деяких ділянок мозку навіть в пару кубічних міліметрів призводять до смерті. Вчені також впевнені, що свідомість є і в вищих тварин, а деякі стверджують, що свідомість є у всього живого, навіть у вірусів.
     Я на буду спорити із знаючими людьми, є у вірусів свідомість чи немає, я можу стверджувати, напевно, що у людини та свідомість таки є. І свідомість, скоріш за все, не прив’язана до носія. Наша свідомість виникла незрозуміло як і дуже давно, і існує через тіло і, зокрема, мозок, але це не значить, що потрібен саме мозок. Хоч і зараз, в людській подобі, ми і прив’язані до свого тіла, в майбутньому це, можливо, зміниться. Пройшовши певний цикл розвитку, людське Я може перетворитися в безтілесне енергетичне тіло. Це не моє твердження. Це стверджують більшість релігій. І отут, можливо, отой «автомат», оте підсвідоме, і є доказом існування душі, чи нашого енергетичного Я.
     Але ж звідки взялося наше Я, і звідки воно черпає енергію. Ви тільки уявіть, нове життя у цьому світі, зароджується з однієї єдиної заплідненої яйцеклітини. І скільки потрібно енергії, щоб з цієї мікроскопічної клітини виріс здоровий мужик чи тітка з своєю свідомістю і горою тараканів в голові. Древні філософі над цим тисячоліттями ламали голови. Вони давно поділили всесвіт на три частини: мега..., макро…, мікро… і світ. Це три рівні матеріальної дійсності, вузлові ланки єдиного причинно-наслідкового зв’язку явищ у Всесвіті. У рамках класичного уявлення мегасвіт – матеріальні утворення, розміри яких перевищують 10 в десятій степені см (планетні системи, зоряні асоціації, галактики, метагалактики); макросвіт – звичайний світ, де живе і діє людина (планети, земні тіла, кристали, великі молекули); мікросвіт – матеріальні об’єкти, розміри яких не перевищують розмірів атомів, атомні ядра, елементарні частинки, тощо. Ця послідовність рівнів організації матерії – ланцюг вузлових точок, що зумовлюють різні якісні форми існування загальної матерії у рамках класичної космофізики. Вважалося, що всі три рівні Всесвіту складаються з видимої субстанції, яка виробляє енергію, випромінює чи віддзеркалює фотони і саме тому піддається експериментам і спостереженням. Але останнім часом виявилось що існує не тільки видима матерія, а й так звана – темна матерія. А на додаток, ще й темна енергія. На відміну від видимої матерії, невидима субстанція не виробляє енергію і світло, тому прихована від прямого спостереження. Згідно з сучасною космомікрофізикою, уся видима матерія складає лише 4,6 % маси і енергії Всесвіту, частки нейтрино позбавлені маси і складають 0,4 %, темна матерія – 23 %, темна енергія – 72 %. А ще є прихильники ефірної світобудови, які стверджують, що видимий світ, це бульбашки в ефірній субстанції. І я вважаю, що наше Я і зародилось десь в надрах ефіру та темної енергії і темної матерії. А слабкі проблиски нашого Я в матеріальному світі у вигляді свідомості – є просто черговим уроком, що дозволяє пізнати оточуючий світ, і, в першу чергу, самого себе.
     Тож виходьте з-під влади «автомата». Прагніть здобути свободу. В першу чергу, духовну свободу. Навчіться відкривати для себе Всесвіт і своє місце в ньому. Людством придумано багато духовних практик для пізнання світу і самого себе. До-речі, в Україні існували духовно-бойові практики, СПАС і ХАРАКТЕРНИКИ, нині благополучно забуті. Не пливіть за течією. Намагайтесь пливти впоперек річки, а ще краще – проти течії. На все добре.    
© TVOREC [04.05.2020] | Переглядів: 987

2 3 4 5
 Рейтинг: 32.8/33

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook