Під впливом виборчої заруби в соцмережах (каюся, сам брав активну участь) і в реальному житті, яку спостерігаю останнім часом, котра різко посилилася за минулого тижня, написав не зовсім вдалий, як свідчить рейтинг, жартівливий опус.
Див. тут https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/33033/user_id/7337.phtml, (невеличка самореклама ).
Пара вийшла. Дещо заспокоївся. Вийшов з усіх дискусій. Почав просто спостерігати і аналізувати. Від чого мене дедалі більше, як казав відомий свого часу персонаж, «терзают смутные сомнения».
Дуже дивні метаморфози відбулися з частиною моїх добре, і не надто, знайомих та ФБ френдів. І оті метаморфози викликали якість такі смутні асоціації. Десь вже я таке чув, читав. І щось таке в моїй пам’яті виринуло. Щось з царини фантастики («Мир полудня» Аркадія и Бориса Стругацьких), і щось з царини цілком реальних, відомих фактів і подій.
Кожен, безумовно, має право на власні погляди, бачення проблеми, уподобання, висловлення власної думки. Але погодьтеся, ситуація нині явно вийшла за межі звичайного обговорення насущних гострих проблем.
Найбільше вражає зміна характеру дискусії і аргументації. Дискутуючи, люди, часто наводять власні аргументи, подають їх з якимись індивідуальними відмінностями, по своєму. Зараз же прихильники певного кандидата нагадують клонів. Вони оперують майже, щоби не сказати абсолютно, однаковими аргументами. Відсутнє виважене переконливе наведення більш-менш чітких доказів на свою користь, яких, до слова, можна знайти безліч. Вони як мантру, безперервно, повторюють одне й те саме. Це, здебільшого, одне, або кілька, слів (фраз). Форма, манера викладення також цілковито ідентична – розшарювання у ФБ чи іншій мережі певних посилань без зрозумілого виразного доведення правдивості інформації.
Дуже цікавою є їхня реакція на критику з боку опонентів, навіть ту, що цілком справедлива і виважена. Замість логічної аргументованої відповіді (яку нерідко досить легко знайти і надати) наводять той же набір мантр. Замість критики певних фактів, поданих на користь іншого кандидата, і викладення контраргументів повторюють ті самі слова (фрази), часто ніяк не пов’язані з наданими опонентами фактами.
Для демонстрації своєї правоти майже завжди наводять цілі пакети, переліки, аргументів (часто у вигляді рисунків, фраз тощо), запозичені у певних груп чи сайтів. Особливостями таких пакетів є набір цілком справедливих фактів, котрі густо пересипані відвертою, іноді просто дикою, брехнею, яка у тверезо мислячої людини може викликати лише подив. Самі ж вони не бачать ці явні, яскраві суперечності. Для критики позиції опонентів також можуть використовувати абсолютно алогічні посилання, котрі повʼязані з обʼєктом критики, як корабельний компас з цінами на апельсини в Марокко (здається щось таке було в «П’ятнадцятирічному капітані», точно не памʼятаю).
Коли опоненти зауважують їм на такі безглузді недоладності, вони це просто ігнорують. Також абсолютно ігнорують прямі незручні питання, на які явно не мають що відповісти. Складається навіть враження, що вони їх не бачать (не чують). Що це не проникає в їхню свідомість.
Дивує позиція людей, яких здавна, декого ще з часів історичного матеріалізму, знаю як патріотів, ба, навіть націоналістів. На закиди опонентів щодо сумнівних патріотичних якостей вподобаного кандидата прямо відповідають: так, я це знаю, але я все одно буду голосувати за нього тому що, далі – набір згаданих вище мантр без жодного логічного обґрунтування і привʼязки до суті закиду. Це ж стосується й інших людей та зауважень щодо інших сумнівних (моральних, ділових тощо) якостей вподобаного ними кандидата.
Досить цікавою є поведінка людей з середовища дрібного чи середнього бізнесу. Не секрет, що абсолютна більшість з них (нікого не хочу образити, тому не кажу – всі вони) насправді, як би то мʼяко сказати, мають проблеми з законом: уникнення чи несплата (неповна сплата) податків, приховування реальних доходів, майна, торгівля контрабандою тощо. Це ж стосується людей з середовища медицини, інших бюджетних галузей, які частенько мають невраховані доходи від своїх хворих, учнів, клієнтів тощо. Не хабарі, ні! Подяки! Але ніхто з них не зазначає це в своїх податкових деклараціях. Принаймні я про таке ніколи не чув. Я нікого не звинувачую – таке життя! При спробі зауважити їм про це, видають стандартну відповідь: а я що, та подивіться ж на … Далі йде стандартний набір отих згаданих мантр.
Можна такий розбір продовжити, але буде забагато (вже забагато). Мені й так закидали, що многобукоффф (https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/33033/user_id/7337.phtml, знову невеличка самореклама ). Тому підсумую, все це разом досить наочно вказує на зміни системи явищ суб'єктивного внутрішнього світу, які спричиняють зміни бачення зовнішнього світу. Як на мене, свідчить про глибокі зміни свідомості, її звуження.
І тут volens nolens згадаєш нейролінгвістичне програмування, фантастичний (а може й не надто) варіант якого колись давно описали Стругацькі. На відміну від фантастики, реальні методи і наслідки таких впливів добре описані. Для бажаючих ознайомитися з основами ще раз надаю посилання http://sd.net.ua/2012/03/05/suchasni-metodi-psixologichnogo-vplivu.html. Коротко проаналізую.
Найпростішим прикладом прихованого нейролінгвістичного програмування є відома «технологія 25-го кадру». Згадаймо певні фільми, відеосюжети, що їх вже давненько, останнім часом – безперервно і в зростаючій кількості, транслюють на певних каналах. Зрозуміло, що 25-й кадр досить легко виявити, навіть не фахівцям, тому, думаю, застосована складніша технологія, перелік якої можна знайти у вказаному мною джерелі. Підозри особливо зростають, коли дізнаюся про авторів і країну походження багатьох згаданих відеоматеріалів.
Залучають також систему «людина-комп’ютер», яку використовують для тих, хто майже, чи зовсім, не дивиться телевізор, як, скажімо, я.
Тут використовують різні механізми.
Перевантаження свідомості - перевищенні обсягу обʼєктів, які здатна утримувати памʼять людини. При цьому її головний мозок відчуває перевантаження, результатом чого є формування помилок. Ми чудово бачимо інформаційний потік, котрий падає на нас протягом, приблизно, останнього року, інтенсивність якого прогресивно зросла з наближенням виборів. Надлишок інформації «осідає» в підсвідомості людини і «зайва» інформація, в даному випадку, логічні аргументи опонентів, обходить свідомість людини, оскільки її перевантажено. Людина нічого не чує, не бачить.
Перекривання реальностей - гіпнотизер (в нашому випадку відповідно налаштовані інформаційні джерела) викладає низку історій. Ці історії «занурюються» одна в іншу як мотрійки. Приклад: ваш кандидат крадій, бізнес на святих для кожного речах, соратники крадуть, його зверхники ті то, змова тощо. Наводять різноманітні доводи. Будь-які, навіть цілком позитивні, логічні, необхідні дії, вчинки цього кандидата описують винятково з певних позицій, що надає їм негативного забарвлення. Подають, часто приховано, частково неправдиву інформацію. І мантри, мантри, мантри… Це перевантажує здатність людини стежити за ходом подій та диференціювати, чого стосується кожне із викладених суджень. Поки свідомість людини «розбирається» у всіх подробицях пропонованих історій, її «незахищена» підсвідомість буде видавати необхідні реакції.
Плутанина - людині дають суперечливу, взаємовиключну, різноспрямовану інформацію, що відрізняється за формою і вимагає постійного перемикання уваги. Приклад: пакети аргументів, з набором справедливих фактів, які густо пересипані відвертою брехнею. Людина, намагаючись розібратися в цьому хаосі й плутанині, приходить у замішання і радіє будь-якій пропозиції, що вказує напрямок виправлення створеної ситуації. В нашому випадку це голосування за певного запропонованого кандидата.
В результаті людина прогресивно занурюється в транс. Змінюється стан свідомості, що не дозволяє адекватно сприймати дійсність. Виникають передумови до конструювання у свідомості віртуальної реальності, що наочно демонструє поведінка частини людей. Жодні аргументи, факти, логіка не в змозі проникнути у їхню свідомість.
Зрозуміло, що не кожна людина піддається таким маніпуляціям. Інакше ми давно би жили у «щасливому світі», без турбот і проблем. Тому й згадалися мені «Обитаемый остров» і «Волны гасят ветер».
Насамкінець скажу, що мені вже не так весело, як ото у $888. Ба, більше, мені сумно і навіть трохи лячно .