(!) Товариство, поки ви мені не скинетесь оцінками на "фельдшера", змушений відповідати на коментарі все новим і новим імхом.
Ітак, поїхали.
Слов"яни - за змістом і за співзвучністю на мовах народів Пакса Романа - буквально, раби. Обідно, досадно, але жити якось треба, а тому геть емоції, дорогу розсудливості. Якщо з народами Паксу зрозуміло - їх втрачений рай - Рим - і вони, при першій же нагоді пнуться повернутися в той рай, то з слов"янами складніше - ніякого раю у нас в анамнезі немає. А що є ?
Слов"яни, імхо, на цих безкраїх рівнинах склалися трьох типів. Завойовані Ордою і перейнявші ординський спосіб існування - тотальне рабство. Їх рай - Москва, їх бог - Цар. І рабство, до речі, неконструктивне ( Спитайте за чаркою будь-якого з росемігрантів - любителів Путіна і Москви - де-не-будь в Баден-Бадені  - що тобі муляє, брат ? і він вам скаже - танками б по цьому Баден-Бадену та німкень перетрахать, та буфет опустошить. А потім, спитаєте ви ? - а потім - танки на Карлсруе !).
Другий тип словян - слов"яни незавойовані. Ментально, звичайно. Це, найперше, поляки. Їх рай - не Рим, але все ж таки він у них в минулому був і вони зберегли достатньо внутрішніх сил для модернізації його.
Третій тип - ми. Походили по нас завойовники і навербували тут силу силенну в свою "віру", ординці - більше, поляки - менше, але "нац"ядро збереглося і  з перемінним успіхом переварює посягання чужинців. У ядра ніколи не було свойого золотого віку, навіть десятиріччя не було. За відсутності власної держави і в перманентній боротьбі за виживання на наших теренах сформувався двоїстий слов"янський тип рабо-пан. І що немаловажно  - за спадком тимчасово набутий статус не передавався (якщо сусіди ловили моїх батьків та возили в Севас на продажу в рабство, то не виключено, що мої діти вже б ловили дітей сусіда та возили б туди ж і з тією ж ціллю). Така потенційна можливість сформувала віковічний потяг українців до волі (не до свободи, бо свобода - це воля, обмежена правом, а саме до волі), бо лише воля давала і дає змогу змінити власний статус з раба на пана ( і сусіду також ).  Тому й не привився тут пієтет до "начальства" (завтра ж оберемо полковника із наших - побачимо, якої ви тоді заспіваєте і хто кого ще повезе в Сєвас відправлятиме на заробітки до Польщі/Москви). Куркулі і козаки - два домінуючі архетипи в нашому соціумі.  І от що з цією публікою робити.
...Рухи бувають вгору і вниз. Вниз - це маркетинг. Так, як типів у нас тут присутні  три, три маркетологічні  групи серед нас і працюють з різним ступенем успішності (Зе, приміром, дуже вдало працює з ординським типом ).
А інжиніринг (позитивний) - це вгору. Це, з урахуванням і відштовхуючись від, сконструювати, як витягти за вуха різношерстний народ свій до свободи, до права, до, врешті, храму. Нового, так, як старого й не було. Вишневий садок - це ж видумки все....