Я про підходи і прошу - без образ, бо препарування електорального покупця (замість соціального моніторінгу і на його динаміці конструювання подальших кроків еволюційного розвитку), вже довело суспільство (дідько з ними, чужими, наше !) до загрозливого стану - воно таки купить товар від найуспішніших мерченджайзерів. Та чи буде воно раде своїй покупці ? А через місяць ?
І треба ж так. В той час, коли Україна гостро потребує державних діячів, нав"язати їй технології політичного консумідорства. Адже що таке державний діяч ? Це, не смійтеся, власне, "почуй", ну не кожного, бо наприклад, для президента значима група починається від мільйона, але хитрий такий "почуй", який, як той зразковий муж переводить жінку в тому місці, де вона хоче, але веде туди, куди хоче він.
Я тут спостерігаю за ближніми і бачу як міняються запити впродовж п"яти років. Одні були під час Майдану, інші під час війни і зовсім інші, коли війна набула характеру індо-пакистанського інциденту. До кого і коли з"являється і втрачається довіра (довіра - чи й не єдиний із маркетингових, продукт, який обов"язково має бути запропонований держдіячем електоральній групі /групам/, якщо ми, звичайно, все ще про демократичний устрій). Слухати треба не себе, "коханий верх", а "низи". Цікавитися треба не соціологією індивідуального (чи партійного) рейтингу, а просто соціологією - які ті люди, чого вони хочуть, що болить, про що мріють...
...У нас в ближньому генделику на вході велике дзеркало, скільки помічав, жінка перед ним зупиниться, щоби поправити на собі якусь пір"їну в оперінні, чоловік же - хіба що кине скорий погляд щоб користуючись нагодою полюбуватися собою.
От і думай - чи не пора вертатися в матріархат ?
©
Дюма [19.03.2019] |
Переглядів: 3965