Нині стало модним наводити рейтинги політичних діячів, приводити цитати політичних оглядачів, козиряти поглядами відомих блогерів і тому подібне. Тож і я, приведу тут, випадково почуте інтерв’ю видатного політичного експерта в економіці, чи то, економічного експерта в політиці, Василя Тудисюденка, яке в нього взяв кореспондент відомої газети «Шлях туди».
Кореспондент: - Шановний пане Василю, як ви оцінюєте сучасне політичне і економічне становище в Україні?
Тудисюденко: - А шо тут казати? Політичне становище хороше. Ну не зовсім. А так хороше. Ну щоб паршиве, то да. А так, ні. А економіка шо? Хороша економіка. Правда нікчорту, ну хороша. Реформи ж ідуть. Так щоб хороші, то ні, але да. І ми тут усі за реформи, як один, так щоб усі да, але ні. Але в нас буде краще. Попереду нас плетуться тільки якісь там Гондурас і Папуа-Нова Гвінея. Але ми перші за них прийдем у світле майбутнє. Не всі, канєшно, але прийдем. Ну а хто не дожив, то ніхто йому не винуватий. Але краще буде. Завтра буде.
К: - От давайте про реформи, наприклад, медичну.
Т: - А шо медицинська? Хвороби набирають здорових форм. Безглуздість більшості пунктів реформи слабо прорізаються в хворому розумі наших співгромадян, які на межі виживання населяють простори України і з ентузіазмом підтримують реформу. Так шо, не виконання деяких пунктів реформи, має подовжити життя українців. Так шо да. Хотя, в деякій мірі, і ні. А так все добре. Буде в нас краще.
К: - А що ви скажете про зарплати і пенсії?
Т: - Ну шо? Шо пенсії, шо зарплати. А шо? Ріст пенсій і зарплат при відсутності матеріальної зацікавленості, створює небачений образ життя, коли гроші вже ролі не грають, і їх можна вільно обмінювати на результати праці. Ви ж зрозумійте, шо від наших людей уже не лишаються предмети життєдіяльності, а тільки продукти життєдіяльності. Тому нині точаться запеклі спори, жили ми до цього часу,  чи ні, і як взагалі вижили. А так, то да,  покращилось. І ми це всі відчули. Да, покращилось. Але що б так, то ні. Але буде краще. Буде. Канєшно не сьогодні. Но завтра, завтра буде краще. І взагалі, шо гроші? Гроші є у кожного. Правда не в усіх однаково. В кого більше, в кого менше, але є у всіх. Питання, чого в одних більше, а в більшості менше, риторичне. Просто одні тратять менше, тому грошей у них більше. Канешно, колись кожний научиться економити, але завтра. А сьогодні ще ні. А так, то да. Тільки з’єднавши вчорашнє з завтрашнім, і викресливши нафіг сьогоднішнє, ми зможемо працювати на ентузіазмі, без зарплати і ждати покращення завтра. Головне, шоб уряд правильно сработав. Потрібно зв’язати народ і розв’язати гроші, точніше – зв’язати гроші і розв’язати народу руки. І тоді да, тоді буде краще. І я гарантую, шо буде тільки краще. Просто гірше вже нема куди. Так шо буде тільки краще.
К: - Шановний Василю, менше чим через рік вибори президента. Що Ви можете сказати що до можливих кандидатів на цю найвищу посаду. Як ви дивитесь на кандидатуру Петра Олексійовича?
Т: - А шо скажу? Це глиба в політиці і економіці України. Скільки для України добра зробив. Одних обіцянок дав більше, ніж всі попередні президенти разом взяті. А долар, став коштувати як при купонах. А ціни як виросли, особливо на газ. Ні один попередник таких результатів не мав. Та шо там газ? Крим, разом з ненависними москалями зумів «впарити» московітам. А Донбас з Луганськом? Стотонними гирями почепив на ноги москалям. Так шо ми всі дружно за Петра. Але по-новому не пожили. Так шо ні. А хто знає, чи будем жити по новому. Так шо всі дружно. Але ні. Але буде краще. Завтра.
К: - А як ви дивитесь на кандидатуру Юлії Володимирівни?
Т: - Нє, ну шо тут? Тут, канєшно. Тут да. Тут тільки Юля переможе Петра і всіх олігархів. Тільки за неї. Новий український напрямок, це ж вам не пожити по новому. Канєшно, краще б хоч паршивенька дорога. В Україні і так одні напрямки. А так хочеться дороги. Але і напрямок, це – добре. Ще потрібно компас і мапу, щоб напрямок не переплутати. Так шо да. Всі дружно за Юлю. Тільки буде компас і мапа, так всі за Юлю. А так, ні.  
К: - А що відносно Олега Ляшка?
Т: - А шо Олег? Олег радикал. А мати владу радикала шось немає бажання. В нас і так цього калу вдосталь. Так шо ні. Але, з іншого боку, деякі жуки живуть в цій субстанції приспівуючи. Так шо всі дружненько може й да. Але ні. Але буде краще.
К: - І останнє запитання. Що Ви думаєте про дострокові вибори Верховної Ради?
Т: - Однозначно да. Треба переобирати. І ми всі дружно за це. Скільки можна жерти народні гроші. Але скільки їм залишилось? Менше року. Шо вони вже там зжеруть? Вони вже ситі. Тож нехай сидять. Однозначно ні.
К: - Дякую Вам, шановний, за змістовну бесіду. До побачення. До наступних творчих зустрічей.