Свого часу Президент України В.Ющенко безрезультатно намагався посприяти православним вірянам в об’єднанні церкви і отриманні автокефалії.
А на днях Президент України Петро Порошенко написав офіційне звернення до Вселенського Патріарха із проханням надати автокефалію Православній Церкві в Україні.  
Верховна Рада 19 квітня схвалила постанову про звернення президента Петра Порошенка щодо автокефалії Української православної церкви.  На знак протесту проти ухвалення звернення президента депутати промосковського Опозиційного блоку вийшли до трибуни, де їхній лідер Ю.Бойко звинуватив президента у використанні "найбільш чутливої теми релігії" напередодні президентських виборів, зазначивши, що "Держава не повинна втручатися у релігійні питання і це повинно вирішуватися керівниками релігійних установ і мирянами».
  З одного боку він правий. Стаття 35 Конституції України гласить: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви».
Але звідки Бойко вирішив, що звернення є втручанням? Який закон забороняє робити звернення?  В даному випадку Президент діє в рамках Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» , де у розділі 1 ст. 5 сказано:  «Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству».  Саме в рамках захисту інтересів православних українців Президент і бере до відома їхні прагнення.  Звернення – це прохання, а не втручання, як це хочуть охарактеризувати московські ставленики.
 
         А тепер щодо шансів ініціатив Порошенка. Тут є великі проблеми.  Після зустрічі Порошенка з Патріархом Філаретом всі єпископи УПЦ КП у зверненні поставили свої підписи, але УПЦ КП, як і УАПЦ  у вселенському православ’ї є невизнаними, неканонічними церквами. Так вже історично склалося, що через імперську політику Москви і її вплив на вселенське православ’я,  українська церква втратила незалежність і канонічною вважається лише  УПЦ, яка має формальну незалежність, але підпорядковується московському патріархату.
ЦІ питання я піднімала у статті  «Українська помісна церква у площині російської політики».  https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/18287/user_id/10530.phtml
Звідси питання – на основі якої церкви має бути об’єднання. Тому на мій погляд першим кроком мала би бути канонізація УПЦ КП.  Інакше як вселенський православний собор і патріарх Вафоломей може оминути таку важливу формальність?
 
          За сподіваннями Порошенка Єдина Помісна Українська церква може з'явитися в Україні у кращому разі до святкування 1030-річчя хрещення Київської Русі, тобто до кінця липня.
Якщо так станеться, для Порошенка це буде беззаперечною великою заслугою.
Але, якщо Порошенко не заручився якимись усними запевненнями вселенського патріарха і реальним планом здійснення процедури надання автокефалії та об’єднання українських православних церков, а сподівається лише на своє звернення, то його ініціатива може перетворитися на звичайний піар.