Коли був молодим, то майже нічого не боявся, вважав, що зможу подолати всі перешкоди і життєві труднощі. Та зараз, в період глибокої зрілості, щось зламалось і хочеться спокійного життя. Це не означає відмову захищати свою Батьківщину від ворогів. Залізно. Але краще, щоб ті вороги залишили мою Україну у спокої.
 
     Події у Сирії, пов’язані з ударом об’єднаних сил по хімічній зброї, говорять про відсутність навіть відносного спокою у майбутньому для нашої країни.
 
     Далі суто конспірологія.
 
    Китай навряд чи буде вести гарячу війну з Росією. Він і так шляхом оренди земель або людської експансії поверне назад бувші свої території. А ось Росії, затиснутій з усіх боків санкціями, потрібні будуть ресурси Китаю. В ідеалі для Кремля був би вигідним конфлікт Піднебесної з США. Самі китайці на таке навряд чи підуть. Надто дорога ціна зіпсованих стосунків з основним економічним партнером. Тому Путіну потрібно спровокувати Китай.
 
   Росія опосередковано веде війну з американцями в Сирії і Україні. Україна і Китай одна до одного претензій не мають. У нас з Китаєм доволі добрі торгівельні відносини. Але Китай підтримав Росію у сирійському питанні, бо вважає, що згодом більша частина Росії стане Китаєм. Тобто, для них це вже шкурний інтерес.
 
     Колективний Путін може використати такий стан справ на свою користь. Розуміючи, що від Китаю вже нікуди дітись (раз із заходу санкції, то треба розвертатися на схід), Дума, наприклад, розробить закон, подібний до закону про репатріацію росіян, тільки для китайців.
 
     Пропонуватиметься державна підтримка китайським переселенцям у вигляді фінансової допомоги, наділу землі десь в районі нечорнозем’я, тобто, європейській частині де повимирали «деревни», а натомість молоді китайці, або їхні діти, повинні будуть відслужити в російській армії, чи будучи вже по паспорту росіянами, ніхто їх і питатися не стане.
 
     Таким чином на українському кордоні з’являться китайські військові з’єднання, як у Криму чи на Донбасі бурятські або чеченські. Коли ж китайці пройдуть у законодавчу і виконавчу гілки влади Росії, то вважатимуть своєю справою і захист території. Так Україна отримає спільний кордон з Китаєм.
 
    Звичайно, такий процес затягнеться не на один рік. Але хто думав, що АТО триватиме чотири роки? Тому потрібно бути готовими до різних варіантів майбутнього. Щоб жити.