Перш ніж розпочати це мініімхо хочу вибачитись перед  48% населення країни,  які,  на відміну від мене, не голосували за Порошенка-президента.
 
Вибачте!
 
Я б накрив вам «поляну» за свій косяк,  та вас занадто дохера. Самограю не вистачить.
 
Отже, що так було тоді, і не так зараз? Чесно кажучи, важко відповісти. Важко залізти в голову мені тодішньому. Як не крути, а чотири роки пройшло. Та напевно, я тупо купився на порошенківські  обіцянки. Думав, може й справді «АТО» дві доби триватиме… Чи то долар мене привабив за «не більше десяти гривень»… Не пам’ятаю точно… Але точно пам’ятаю,  коли зрозумів, що налажав -  Іловайськ…
Згадую розмову з племінником, який зателефонував мені звідти десь опівдні, і порошенківське «все під контролем»  в вечірніх  «новинах»…  Це пиздець!.. Яким же гадом треба бути, щоб так брехати?!
Коротше кажучи, Порошенка-президента я тоді  загубив навіки… І, певно, не я один…
Наразі «ZIK» отих  52%  опитує – проголосували б вони за Порошенка зараз?
«Так» - 6%, «Ні» - 94%. Думаю, якщо відкинути з тих 6% мінстецевську біомасу,  то за Порошенка проголосував би, десь 1% українців. Запитую – якого біса? Ви що, брехомазохісти? Вам мало «в Дебальцево ніякого котла не було»? Чи «Гонтаревої – найкращого банкіра в світі»? Хоча,  ваша справа… Може ви і справді зажили «по-новому», або ж ваш племінник не проходив  «зеленим коридором», контрольованим Порошенком...