Перш ніж розпочати це мініімхо хочу вибачитись перед 48% населення країни, які, на відміну від мене, не голосували за Порошенка-президента.
Вибачте!
Я б накрив вам «поляну» за свій косяк, та вас занадто дохера. Самограю не вистачить.
Отже, що так було тоді, і не так зараз? Чесно кажучи, важко відповісти. Важко залізти в голову мені тодішньому. Як не крути, а чотири роки пройшло. Та напевно, я тупо купився на порошенківські обіцянки. Думав, може й справді «АТО» дві доби триватиме… Чи то долар мене привабив за «не більше десяти гривень»… Не пам’ятаю точно… Але точно пам’ятаю, коли зрозумів, що налажав - Іловайськ…
Згадую розмову з племінником, який зателефонував мені звідти десь опівдні, і порошенківське «все під контролем» в вечірніх «новинах»… Це пиздець!.. Яким же гадом треба бути, щоб так брехати?!
Коротше кажучи, Порошенка-президента я тоді загубив навіки… І, певно, не я один…
Наразі «ZIK» отих 52% опитує – проголосували б вони за Порошенка зараз?
«Так» - 6%, «Ні» - 94%. Думаю, якщо відкинути з тих 6% мінстецевську біомасу, то за Порошенка проголосував би, десь 1% українців. Запитую – якого біса? Ви що, брехомазохісти? Вам мало «в Дебальцево ніякого котла не було»? Чи «Гонтаревої – найкращого банкіра в світі»? Хоча, ваша справа… Може ви і справді зажили «по-новому», або ж ваш племінник не проходив «зеленим коридором», контрольованим Порошенком...