У давні ще часи, коли інтернет-баталії тільки появилися як явище, анонімні верескуни в коментарях новинарень чи на форумах любили поверещати про "Бандеру-изменника", я ставим їм просте запитання,- а кого, власне, зрадив Бандера?, післля чого починалися цілі словесні феєрверки, правда Банндера у же не згадувався...
Я оце до чого згадав? Бо й зараз ціле підстецьвійсько посилено мусує тему зради, ліплячи ярлики зрадників, а від учора ще й ворогів громадянам України, незгодним з сучасними реаліями. Напевно слід нагадати хто кому Рабінович. Державний чи військовий службовець, депутат, президент, приступаючи до виконання посадових обов'язків, дають клятву на вірність народу України, обіцяють чесно та самовіддано боронити інтереси народу, його конституційні права та свободи. Це нормально, але наголошую, що клятву дає посадовець, а не народ, з якого починають ліпити зрадника та ворога коли той, хто давав клятву, відступає від неї і починає усіляко косячити. Виходячи зі сказаного вище, народ якого зраджують ніяк не може бути зрадником.
Про тепле. Влада потребує опіки та підтримки. Це теж нормально. До певного моменту, коли не порушується правило трикутника в якому народ спільно з владою виконують повсякденні завдання та відповідають на поточні чи стратегічні виклики. Так і було ще декілька років тому і до пих пір, поки не стало абсолютно очевидним те, що влада живе своїм, абсолютно непов'язаним з інтересами народу життям.
Про м'яке. Викреслюємо і переходимо до чергової "зради". До хорошої і показової, а інакше для чого "мордувати клаву"? Согодні вона окопалась не де-небудь, а у gov.ua. Ага. Що ж такого сталось? А сталась подія дуже показова, яку треба було б якомога ширше висвітлювати, бо тут є з чого робити висновки і чому повчитися. Полягає вона в тому, що Громадська Рада Доброчесності, як виразник волі громадянського суспільства, припинила свою участь у процесі кваліфікаційного оцінювання суддів.  З одного боку це "зрада-зрадная", бо блоковано процес призначення суддів і країна й далі буде захлинатися у безправ'ї, але з іншого це був надзвичайно достойний колективний поступок який перекрив дорогу кривосуддю. Що буде далі? Напевно у терміновому порядку буде прийнятий черговий "закон", який відлучить Раду від контролю над цим процесом, або ще якесь паскудство в такому ж дусі, коли інтереси суспільства будуть розчавлені. Що ще я бачу показового у цьому? А це той, випадок коли ні СБУ, ні картавицй недопрокурор, той що живе разом з третім тисячоліттям (най бог милує), ні вірли Авакова є абсолютно безсилими, і "підстець" буде усіляко уникати цієї теми.
Є над чим задуматись.