Не вмію воду в ступі бити,
Чи вам зади усім лизать,
Солодкі речі говорити -
Лайно кругом, аби не стать.
 
Ти встань на ноги, подивися,
Голову від корита прийми.
Народ бідує! Сука, вбийся!
Тут недалеко й до суми.
 
У тюрми гнать, закрити ставні.
Чи в літака всіх посадить?...
На Марс відправить? Ні, у плавні.
І у болоті заблудить...
 
Подій історії, уроків
Пам'ять забули безвісти?
Крізь душ загиблих, нових строків
До незалежності іти...
(січень 2018)
 
Думки, думки... Це так не просто.
Летять у вирій стройнії літа.
Гортаєш дні й тобі вже дев’яносто,
А в них країни щастя розквіта.
 
Пройшла війна, міста відбувались.
Гуляє парком весела дітвора.
Забули всі що в страху прокидались,
Що була в них така важка пора.
 
Довгі роки минули, грязні.
Поховані твоїх синів тіла...
Щоб вийти Україні з в'язні,
І доля квітом буйним зацвіла.
 
Простили всіх і наказали винних
За душі вбиті, за грязнії діла.
Вбивали ви заради грошей плинних
Але пішли на адськії кіла.
 
Дітей лиш жалко... Вам би в очі глянуть.
Це ж батько був... Знову ж, це не я!!!
І квіти на могилах вянуть,
Бо не приймає вас свята земля.
 
Хрести не ставте, не ламайте дерев.
Прожийте роки, крові не пуска.
Шануйте честь і не кидайте жереб.
Не знаєш ти що за кутом тебе чека.
 
Думки вертаються до дому.
Потоком щастя надію тихо сповива,
І ти колись собі, діду старому
Підтвердиш цих простих віршів слова.