Говорячи за проблеми надання компослуг та розрахунками за них, не можна обійти увагою стан надання субсидій населенню в жовтні-листопаді 2017 р. Картина тут виглядає наступним чином, що ще у вересні субсидію отримували 6,2 млн домогосподарств, але вже у жовтні, коли настав опалювальний сезон, їх зменшилось до 6,0 млн та в листопаді знову збільшилось до 6,6 млн.
 
Ці показники виглядають дивними, тому що у період січень-вересень 2017 р. звернулися в органи надання субсидій – 7,3 млн домогосподарств, що на 55,3 % більше, ніж попереднього року за цей період, а рішення про призначення субсидій було прийнято для 7,7 млн домогосподарств. Хоч і отримували субсидію, як вже вказувалось вище, 6.2 млн. Вже у жовтні при призначених субсидій для 8,2 млн домогосподарств, надавалась вона тільки для 6,0 млн. Так само і за листопад при позитивних рішення для 8,5 млн – надавалась тільки для 6,6 млн.
 
Очевидно, що тут ЩОСЬ НЕ ТАК із рішеннями та нарахуваннями. В чому полягає ПОЛІТИКА таких механізмів можна тільки догадуватись.
 
Варто відзначити такий показник як СЕРЕДНЯ КВАРТПЛАТА за комунальні послуги. Вона в грудні 2016 р. вже становила 1557,4 грн і за останній рік зменшується до 1200-1350 грн і це незважаючи, що на протязі року тарифи зростали на воду, електроенергію та інші види послуг. Можна віднести до погодних умов, коли різниця температурного режиму так різко впливає на витрати. Але очевидно, треба шукати причини і в зменшенні користувачів за компослуги та їх кількості.
 
Ось ми вже читаємо інформації, що в Дніпропетровській області великі міста із населеннями в сотні тисяч жителів повністю припиняється централізоване теплопостачання. В багатьох містечках та селищах вже кілька років не працюють міські котельні.

Тому напрошується пропозиція, щоб державна служба статистики зацікавилася кількістю населення отримувачів тих чи інших видів компослуг. А поки що в нас є попередня інформація, що наприклад, із 16,9 млн квартир та житлових будинків для 14,9 млн домогосподарств, централізованим теплопостачаннями забезпечені тільки 8 млн, газом користувалося біля 12 млн, водопровід мали біля 10 млн. Але ж водопровід, наприклад, може мати індивідуальне домогосподарство, яке до централізованого не відноситься.
 
Звичайно, причиною таких проблем є тарифи на газ, які тягнуть всю ланку послуг. Разом з тим, треба мати на увазі, що розрахунки за газ вже менші за 79 % від нарахованого. Підвищення тарифів, про що мова вже проявляється давно, призведе до більших проблем. І очевидно, що відсоток розрахунків не буде підвищений. І такі тенденції призводять до зменшення користувачів газом. Заміна газового котла на твердопаливний окупиться при таких тарифах за рік. Норми користування газом тільки на плиту зменшені із 19-20 куб. м газу на особу до 3-5. Установка лічильників, взагалі виключить різні спекуляції у газових проблемах.
 
Не можна обійти увагою проблем розрахунків місцевих бюджетів за компослуги та витрати бюджетних установ за це. Можна навести показники, що за 11 місяців 2017 р. бюджети виплатили за компослуги – 54,7 млрд грн та залишились ще в боргу на 23.2 млрд грн. Збільшення таких витрат порівняно із 2015 р. становить 382 %. А якщо порівнювати із 2014 р., коли видатки бюджетів на ці послуги становили тільки 1,5 млрд грн то у 52 РАЗИ. При тому, що в травні-червні 2017 р., було якимсь чином, списано понад 10 млрд грн такої заборгованості.
 
Для довідки можна навести, що в підсумку за 2016 р. витрати бюджетів за компослуги становили тільки 37,5 млрд грн (при борзі в 22,6 млрд грн), а за 2015 р. – виплати 12,7 млрд грн (при борзі в 7,7 млрд грн). Тоді, коли до встановлення «ринкових тарифів» в 2014 р. бюджети на комунальні видатки потратили всього 1,5 млрд грн.
 
А якщо в цьому механізмі врахувати витрати на компослуги бюджетних установ, то питання набирає важливих висновків. Адже взяти, наприклад, будь-яку ОДА із його десятками тисяч квадратних метрів площі для централізованого теплопостачання при тарифі у 30-50 грн/кв. м і в кошторисі набираються сотні тисяч щомісячно. І коли розповідають, що місцеві бюджети за 2017 р. збільшили власні доходи до 170 млрд грн, то видно скоро і їх не вистачатиме тільки на компослуги.
 
Чи можна дивуватись, що вже появились такі повідомлення:
«Стало известно, почему вузы распустили студентов до весны» (Слово і діло).
Украинские вузы массово распускают студентов для снижения расходов на отопление (Цензор.Нет)
Гриневич доручила розібратися з коштами на опалення університетів» (День).

Ось і піщли пошуки виходу із економічних ситуацій у розриві договорів на отримання компослуг, зокрема, у централізованому теплопостачанні. І це ми чуємо за флагмана освітніх послуг – університету ім. Шевченка, а в якому стані інші бюджетні установи? В тому числі і держустанови? Мають гроші на тепло?
 
А як із відключеннями централізованого постачання води? Адже і вода тепер дуже великі гроші вимагає. Але епідемії гепатиту (однією із основних причин його є використання води) і ще більших.
Як видно, для країни проблем із комунальними послугами та їх оплатою накопичено дуже багато. Зібрані величезні масиви інформації і як вони будуть вивчені та які будуть виведені висновки будуть формувати розвиток країни вже зараз.