В усіх цивілізованих державах основними джерелами мобілізації державних доходів є податки, кредити й емісії. Нині всі розвинені країни користуються в широких масштабах кредитами. Правильне і розумне застосування механізму державного кредиту, з одного боку, є засобом збільшення можливостей держави і важливим чинником прискорення соціально-економічного розвитку країни, а з другого – необґрунтоване його використання може призвести до істотного зростання податкового тиску в державі, витоку капіталів, дестабілізації економіки.
 
В теорії державного менеджменту є таке розуміння як державний кредит під яким розуміються кредитні відносини між державою і різними суб’єктами. В цьому механізмі держава може надавати кредити із своїх фінансових ресурсів і брати позики. В силу обмежених грошових ресурсів, в Україні держава мало надає кредити.
Але так чи інакше, треба розуміти, що механізми державного кредиту повинні регулюватись законодавчо. Таким законом виступає щорічний державний бюджет. Тут у відповідних статтях визначаються граничні обсяги надання кредитів, їх повернення господарюючими суб’єктами та граничні обсяги державного боргу.
 
Практично за надання кредитів державою мови не ведеться. Обсяги дуже мізерні. Скажімо, в державному бюджеті на 2017 р. в бюджеті встановлювались:
- повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 6.206.862,6 тис. гривень,
- надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 13.717.645,9 тис. гривень.
Так само законодавче регулювання встановлюється у граничних обсягах державного боргу. Є відповідні статті Закону України «Про Державний бюджет України» на кожен рік. Але як не дивно, що фактичний державний борг і законодавчо встановлені обсяги ніяким чином не корелюють. Саме на це я хотів і звернути увагу читачів у своєму ІМХО, та очікую, що його прочитають і ті хто причетний до бюджетного процесу в державі.
 
Хочу уточнити, що державний борг передбачає загальну суму боргу та його складові, які включають:
- прямий державний борг в складі внутрішнього та зовнішнього боргу;
- гарантований державою борг в складі внутрішнього та зовнішнього боргу.
 
Отже, почнемо із бюджету на 2016 р., який держава завершила із державним боргом в загальній сумі 1929,8 млрд грн, в тому числі прямого державного боргу в сумі 1738,7 млрд грн та гарантованого – 278,9 млрд грн (дані із сайту міністерства фінансів).
 
Порівняємо показники законодавчо встановлені у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 р.». В законі є 5 стаття, яка звучить:
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2016 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.501.479.663,5 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 444.779.296 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2016 році державні гарантії можуть надаватися:
1) в обсязі до 28.200.000 тис. гривень:
 
Як видно із показників, держава порушила законодавчо встановлений граничний обсяг прямого державного боргу на 237,2 млрд грн (1501,5 – 1738,7). В цей же час, граничний обсяг гарантованого боргу фактично був набагато меншим.
 
Тут також можна розглядати деталі гарантованого державного боргу. За весь 2016 р. закон давав право надавати гарантії тільки на 28,2 млрд грн. Фактичні показники вже ніяк не могли сягнути до 444,8 млрд грн. Тому виникають запитання – які розрахунки та прогнози давали законодавцю встановлювати такий обсяг?
 
Розглянемо тепер показники встановлення граничного обсягу боргу на 2017 р. Отже, у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 р.» є також 5 стаття, яка звучить:
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2017 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.823.730.215,1 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 579.368.700,4 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2017 році державні гарантії можуть надаватися:
1) в обсязі до 31.678.620 тис. гривень:

Останні дані за державним боргом на сайті мінфіну є за жовтень 2017 р. відповідно яких державний борг становив 2046,4 млрд грн, в т. ч. прямий борг – 1738,7 млрд грн та гарантований борг – 308,1 млрд грн.
 
Як видно із показників, що прямий борг є меншим граничних обсягів (правда, рік ще не завершений і за 2 міс. можуть поправити), але гарантований борг звично не наближається до законодавчого рівня. Та якщо враховувати, що закон надає право на такі гарантії в обсягах 31.7 млрд грн і він не буде виконаний. Але знову можна поставити запитання: з яких розрахунків у закон записали суму в 579,4 млрд грн гарантованого боргу?
 
А що ж наші закони встановили із боргами на 2018 р.? Сам закон ще не підписаний і не опублікований, тому скористаємось показниками із проекту. Слід сподіватись, що затвердження без активного обговорення не дуже змінили.
 
Знову та 5 стаття визначає:
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2018 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.999.347.176,8 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 747.551.011,7 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2018 році державні гарантії в обсязі до 24.000.000 тис. гривень можуть надаватися:

Порівняння фактичного боргу на жовтень 2017 р. та граничний обсяг його на 31.12.2018 р. показує, що закон дозволяє збільшити прямий борг на 260,6 млрд грн, а граничний гарантований борг на 439,5 млрд грн. При одночасно обмежених гарантій за рік в сумі до 24,0 млрд грн.
 
Резонно виникає питання - із яких розрахунків у законі встановлений граничний обсяг гарантованого боргу в 747,6 млрд грн?
 
Із цього матеріалу виведемо показники динаміки збільшення прямого і гарантованого боргу за 2016-2018 рр. І цей ряд буде мати вигляд:
             2016 р.                            2017 р.                                  2018 р.
1.501,5 млрд грн (+21 %) = 1.823,7 млрд грн (+10 %)= 1.999,3 млрд грн;
444,8 млрд (+30 %) =            579,4 млрд грн (+30 %) = 747,6 млрд грн
 
при фактичних державних боргах на 31.10.2017 р. у 2046,4 млрд грн, в т. ч. прямого боргу в сумі 1738,7 млрд грн та гарантованого боргу – 308,1 млрд грн.

Що із даних показників випливає? І відповідь може бути тільки одна – тут немає прогнозних розрахунків. Є проста компіляція статей законів із додаванням до показників попереднього року по 20-30 % сум.
 
Чи правильно це? Нехай читач дасть собі відповідь.