для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

БЮДЖЕТНІ ПРОБЛЕМИ (ЧАСТ.3) РІВЕНЬ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

БЮДЖЕТНІ ПРОБЛЕМИ (ЧАСТ.3) РІВЕНЬ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ
В усіх цивілізованих державах основними джерелами мобілізації державних доходів є податки, кредити й емісії. Нині всі розвинені країни користуються в широких масштабах кредитами. Правильне і розумне застосування механізму державного кредиту, з одного боку, є засобом збільшення можливостей держави і важливим чинником прискорення соціально-економічного розвитку країни, а з другого – необґрунтоване його використання може призвести до істотного зростання податкового тиску в державі, витоку капіталів, дестабілізації економіки.
 
В теорії державного менеджменту є таке розуміння як державний кредит під яким розуміються кредитні відносини між державою і різними суб’єктами. В цьому механізмі держава може надавати кредити із своїх фінансових ресурсів і брати позики. В силу обмежених грошових ресурсів, в Україні держава мало надає кредити.
Але так чи інакше, треба розуміти, що механізми державного кредиту повинні регулюватись законодавчо. Таким законом виступає щорічний державний бюджет. Тут у відповідних статтях визначаються граничні обсяги надання кредитів, їх повернення господарюючими суб’єктами та граничні обсяги державного боргу.
 
Практично за надання кредитів державою мови не ведеться. Обсяги дуже мізерні. Скажімо, в державному бюджеті на 2017 р. в бюджеті встановлювались:
- повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 6.206.862,6 тис. гривень,
- надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 13.717.645,9 тис. гривень.

Так само законодавче регулювання встановлюється у граничних обсягах державного боргу. Є відповідні статті Закону України «Про Державний бюджет України» на кожен рік. Але як не дивно, що фактичний державний борг і законодавчо встановлені обсяги ніяким чином не корелюють. Саме на це я хотів і звернути увагу читачів у своєму ІМХО, та очікую, що його прочитають і ті хто причетний до бюджетного процесу в державі.
 
Хочу уточнити, що державний борг передбачає загальну суму боргу та його складові, які включають:
- прямий державний борг в складі внутрішнього та зовнішнього боргу;
- гарантований державою борг в складі внутрішнього та зовнішнього боргу.

 
Отже, почнемо із бюджету на 2016 р., який держава завершила із державним боргом в загальній сумі 1929,8 млрд грн, в тому числі прямого державного боргу в сумі 1738,7 млрд грн та гарантованого – 278,9 млрд грн (дані із сайту міністерства фінансів).
 
Порівняємо показники законодавчо встановлені у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 р.». В законі є 5 стаття, яка звучить:
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2016 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.501.479.663,5 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 444.779.296 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2016 році державні гарантії можуть надаватися:
1) в обсязі до 28.200.000 тис. гривень:

 
Як видно із показників, держава порушила законодавчо встановлений граничний обсяг прямого державного боргу на 237,2 млрд грн (1501,5 – 1738,7). В цей же час, граничний обсяг гарантованого боргу фактично був набагато меншим.
 
Тут також можна розглядати деталі гарантованого державного боргу. За весь 2016 р. закон давав право надавати гарантії тільки на 28,2 млрд грн. Фактичні показники вже ніяк не могли сягнути до 444,8 млрд грн. Тому виникають запитання – які розрахунки та прогнози давали законодавцю встановлювати такий обсяг?
 
Розглянемо тепер показники встановлення граничного обсягу боргу на 2017 р. Отже, у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 р.» є також 5 стаття, яка звучить:
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2017 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.823.730.215,1 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 579.368.700,4 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2017 році державні гарантії можуть надаватися:
1) в обсязі до 31.678.620 тис. гривень:

Останні дані за державним боргом на сайті мінфіну є за жовтень 2017 р. відповідно яких державний борг становив 2046,4 млрд грн, в т. ч. прямий борг – 1738,7 млрд грн та гарантований борг – 308,1 млрд грн.
 
Як видно із показників, що прямий борг є меншим граничних обсягів (правда, рік ще не завершений і за 2 міс. можуть поправити), але гарантований борг звично не наближається до законодавчого рівня. Та якщо враховувати, що закон надає право на такі гарантії в обсягах 31.7 млрд грн і він не буде виконаний. Але знову можна поставити запитання: з яких розрахунків у закон записали суму в 579,4 млрд грн гарантованого боргу?
 
А що ж наші закони встановили із боргами на 2018 р.? Сам закон ще не підписаний і не опублікований, тому скористаємось показниками із проекту. Слід сподіватись, що затвердження без активного обговорення не дуже змінили.
 
Знову та 5 стаття визначає:
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2018 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.999.347.176,8 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 747.551.011,7 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2018 році державні гарантії в обсязі до 24.000.000 тис. гривень можуть надаватися:

Порівняння фактичного боргу на жовтень 2017 р. та граничний обсяг його на 31.12.2018 р. показує, що закон дозволяє збільшити прямий борг на 260,6 млрд грн, а граничний гарантований борг на 439,5 млрд грн. При одночасно обмежених гарантій за рік в сумі до 24,0 млрд грн.
 
Резонно виникає питання - із яких розрахунків у законі встановлений граничний обсяг гарантованого боргу в 747,6 млрд грн?
 
Із цього матеріалу виведемо показники динаміки збільшення прямого і гарантованого боргу за 2016-2018 рр. І цей ряд буде мати вигляд:
             2016 р.                            2017 р.                                  2018 р.
1.501,5 млрд грн (+21 %) = 1.823,7 млрд грн (+10 %)= 1.999,3 млрд грн;
444,8 млрд (+30 %) =            579,4 млрд грн (+30 %) = 747,6 млрд грн
 
при фактичних державних боргах на 31.10.2017 р. у 2046,4 млрд грн, в т. ч. прямого боргу в сумі 1738,7 млрд грн та гарантованого боргу – 308,1 млрд грн.

Що із даних показників випливає? І відповідь може бути тільки одна – тут немає прогнозних розрахунків. Є проста компіляція статей законів із додаванням до показників попереднього року по 20-30 % сум.
 
Чи правильно це? Нехай читач дасть собі відповідь.
 

 


© dobryj5 [16.12.2017] | Рейтинг: 23.9/48 | Переглядів: 348

2 3 4 5 23.9/48




Коментарі

16.12.2017 11:54:30
fp
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(4/8)

16.12.2017 12:51:38
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(4/8)

16.12.2017 12:52:22
ЯРОСЛАВ ГАШЕК. «Похождения бравого солдата Швейка во время мировой войны»
 
"Полковник Фридрих Краус фон Циллергут (Циллергут— название деревушки в Зальцбурге, которую предки полковника пропили еще в восемнадцатом столетии) был редкостный болван. Рассказывая о самых обыденных вещах, он всегда спрашивал, все ли его хорошо поняли, хотя дело шло о примитивнейших понятиях, например: "Вот это, господа, окно. Да вы знаете, что такое окно?" Или: "Дорога, по обеим сторонам которой тянутся канавы, называется шоссе. Да-с, господа. Знаете ли вы, что такое канава? Канава — это выкопанное значительным числом рабочих углубление. Да-с. Копают канавы при помощи кирок. Известно ли вам, что такое кирка?"
 
Он страдал манией все объяснять и делал это с воодушевлением, с каким изобретатель рассказывает о своем изобретении.
 
"Книга, господа, это множество нарезанных в четвертку листов бумаги разного формата, напечатанных и собранных вместе, переплетенных и склеенных клейстером. Да-с. Знаете ли вы, господа, что такое клейстер? Клейстер — это клей".
 
Полковник был так непроходимо глуп, что офицеры, завидев его издали, сворачивали в сторону, чтобы не выслушивать от него такой истины, что улица состоит из мостовой и тротуара и что тротуар представляет собой приподнятую над мостовой панель вдоль фасада дома. А фасад дома — это та часть, которая видна с мостовой или с тротуара. Заднюю же часть дома с тротуара видеть нельзя, в чем мы легко можем убедиться, сойдя на мостовую.
 
Как-то раз он даже пытался продемонстрировать этот интересный опыт, но, к счастью, попал под колеса. С той поры он поглупел еще больше."
Не згоден Згоден  Підтримка: 56%(5/9)

16.12.2017 14:28:31
Ну сдерут с украндийцев еще три шкуры - им не привыкать. Некоторые еще и спасибо скажут
 
Главное чтобы у Ринат Ахметыча все было в шоколадеukr
 
Востаннє редаговано gato 16.12.2017 14:28:56
Не згоден Згоден  Підтримка: 33%(2/6)

16.12.2017 16:57:36
po_novoj Писанину этого допысувача, не читаю. Сразу 2
 
сильвер 16.12.2017 12:52:22
Как-то раз он даже пытался продемонстрировать этот интересный опыт, но, к счастью, попал под колеса. С той поры он поглупел еще больше
Этот Horns снова пересказывал "Википедию"? Или опять разглагольствовал, что "экономике конец"? Так про экономику, он уже 4 года "рассказывает", а конец её никак не нащупает наступит. Так победим yahoo Как говорил один поэт:
 
Бояться нас жиди та басурмани
Ппрестіж крєпчаєт, мощно возрастаєт
Дєнь ото дня процент жиров у маслі.
Довольні хами, ситі в них єбала.
Не згоден Згоден  Підтримка: 43%(3/7)

16.12.2017 17:41:30
заслужили
[/IMG]
Востаннє редаговано dobryj5 16.12.2017 17:42:49
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(4/6)

sob

sob
16.12.2017 18:02:55
gato 16.12.2017 14:28:31
Ну сдерут с украндийцев еще три шкуры - им не привыкать. Некоторые еще и спасибо скажут
Не сдерут. Те, кто зарабатывает - налоги не платят. А бюджетники - из кармана получили, на еду-коммуналку потратили - в карман гос-ва положили налоги, в карманы монополистов - денюшки за газ, воду, электричество, яйца, мясо и т.д.smile3
Где три шкуры? Тут впору олигархам доплачивать, чтобы голодные бунты ненароком не возникли...что они часто и делабт, как ахметов со своим фондом, заодно и пиарятся на будущее..
 
А три шкуры они получают не с граждан Украины, ведь по-белому работают только бюджетники. А вот все недра нашего государства, все транзитные потоки, вся помощь государству через всевозможне проекты и фонды - именно на этом они и паразитируют.
Поэтому, имхо насчет трех шкур - с кого? С пенсионеров, врачей и учителей? Или с чиновников, как говорится, середньои ланки?
Три шкуры они дерут с будущих возможностей наших детей, убивая мечту о сильном, процветающем государстве.  
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(1/2)

sob

sob
16.12.2017 18:09:42
автору 5, материал классный, жаль, не для меня.. мозгов на возвышенные материи ни хера нет. Об чем думает старый *? Об рюмке водки, об дать кому-то в морду, ну и сами знаете, о чем еще (с)
А бюджет в нашей стране - это даже не порноанал, это куда как глубже.. только пензенныки и поймут Вас, уж простите. А на ДД надо - шашку наголо и крушитьsmile3
Востаннє редаговано sob 16.12.2017 18:10:23
Не згоден Згоден  Підтримка: 40%(2/5)

16.12.2017 18:25:45
dobryj5 16.12.2017 17:41:30
заслужили
Ай-ай-ай, какая неприятность 278385 Сельский счетовод Гений аграно-технического комплекса, решил, что нам нужно "очень расстроиться" из-за мазни какого-то Censorship который завтра отправится в бан на 7 дней с формулировкой - За порушення правил розміщення матеріалів?
 
Чем больше я на тебя смотрю, пан dobryj5, тем больше понимаю почему в СССР все было таким никуда не годным fp
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(4/5)

17.12.2017 09:48:03

Що із даних показників випливає? І відповідь може бути тільки одна – тут немає прогнозних розрахунків. Є проста компіляція статей законів із додаванням до показників попереднього року по 20-30 % сум.
Це Зрада.cray
 
Однозначно..
 
Тільки Доброму все -таки варто бути ближче до "зрадойобського" народу..
 
вони народ простий,більше реагують на подібне і просте :

Тузик_Киевлянски 16.12.2017 18:25:45

Чем больше я на тебя смотрю, пан dobryj5, тем больше понимаю почему в СССР все было таким никуда не годным
чим більше я бачу "творчість в цифірках" пана "економіста сільськогосподарського напряму",тим більше розумію,чому ніколи у Союзі не було Нобелівських лауреатів з економіки..biggrin
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(2/4)

17.12.2017 17:00:22
Pavlotex 17.12.2017 09:48:03
чим більше я бачу "творчість в цифірках" пана "економіста сільськогосподарського напряму",тим більше розумію,чому ніколи у Союзі не було Нобелівських лауреатів з економіки.
Колбасы не было, благодаря разным самородкам и гениям 278385 Какие там "лауреаты"?
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(2/3)











programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login