для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Не люблю серіали


Не люблю серіали
   Каюся: не люблю серіали. Власне кажучи, деякі дивлюсь, меншість з них- навіть із задоволенням: "Коломбо", "Пуаро" з Девідом Суше, ще кілька... Але це виключення. А оті, що супроводжуються "консервованим сміхом" (а то глядачі, вони ж дурненькі, вони не знають, коли там шутка юмора, та потрібно сміятися)- не дивлюся взагалі. Також не дивлюся та ніколи не дивився сльозливі російські "сєрі" з "большой, но чістой любовью", бізнесом та криміналом, та ще й з продажною поліцією. Бо усі вони розраховані на настільки низький Ай-Кью, що мабуть шимпанзе, якщо їм таке прокрутити, почнуть кидатися лайном в телевізор.
 
   Скільки років пройшло з розвалу Союзу? Вже виросло ціле покоління людей, що цілком лояльно, навіть із задоволенням, сприймають сльозливі казки, густо замішані на кримінальній романтиці. Наче б то, здавалося, цілком безневинна річ. Але погляньмо ближче. Пам'ятаєте, наприкінці дев'яностих, "Бандітскій Пєтєрбург" та інші "агенти нацбєзопасності". Вже тоді герої тих серіалів капали на мізки: "Расію спасьот госбєзопасность!". Не скажу, що ці серіали привели Вовочку до влади, але вони зробили його прихід, для середнього росіянина, прийнятним та навіть бажаним. "Мєнти", "Солдати"... Тут вже з'являються паростки "вєлічія". І зверхньості. В фільмах з'являються веселі недоумкуваті американці. Ролі українців просто вражають різноманітністю: або "хароший ніґєр", що любить співати-танцювати та відданий російському "братові", або веселий тупуватий хитрожопий рагуль, або зрадник. Наче усе. На цьому виховувався російський піпл, на цьому ж виховували нас. Бо ті, кому належать українські телеканали, вважали за краще не робити щось своє, а купити готовеньке, російське, що виховує у нашого піплу почуття меншовартості та бажання тягтися за "старшим братом".
 
   Згодом щось для "братьєв" почали знімати у нас, бо тут дешевше. Але хоч у нас, але для сусіда. Для підтвердження його погляду на нашу країну. Це давало потрібні результати: в будь-якому нашому глухому селі молодь гоцала під різні "Ненсі", "Рукі ввєрх" та "Іванушкі інтернешнал", чи як їх там, вважаючи отой попсовий шлак вершиною культури. І звикаючи до думки, що усе, що не російською, гарним бути не може за визначенням. До речі: вам не доводилося бачити людей, які російською не складуть два слова, але заявляють, що дубляж російською мовою краще, ніж українською? Отож.
 
   Та настали часи справжньої незалежності. І наші телемагнати, вловивши момент, почали демонструвати "власну, розраховану на нашу аудиторію" телепродукцію. Звісно, вони трохи недобалакують, бо "власна" продукція розрахована, в першу чергу, для продажу на Росію. Тому й виходять шедеври на кшталт "Останнього москаля", де цивілізований та стриманий синок московського олігарха опиняється в середовищі пришелепкуватих рагулів-"хахлов". А як же інакше? В Москві зв'язки, друзі, гроші, нарешті. А "кто дєвушку ужинаєт, тот єйо і танцуєт". А нашим теледіячам так хочеться бути "потанцованнимі" москалями! Так вже вигинаються: "потанцуй мєня, о старший брат!".
 
   Днями зайшов до друзів, а там по "2+2" йдуть "Ментівські війни". Кажуть, що серіал український, що тут знімався. Подивися одним оком: він, може, знімався тут, але це не українське кіно. По-перше, сама назва та й сюжет- зросійщені, тобто, на Росії таке проканає, а чи треба воно нам- велике питання. А по-друге, один з героїв, як я зрозумів, українець за сценарієм, розмовляв такою "українською", якою людина, що живе в Україні, не розмовлятиме ніколи. Навіть якщо говорить тут виключно російською. Акцент, наголоси- усе каже, що озвучував роль російський росіянин. Це, мабуть, щоб там, куди поїде серіал (на Росії), глядачам було зрозуміло, що там "па-укрАінскі" каже дійова особа.
 
   Наше телевиробництво- сіамський близнюк російського, що годується й досі російськими грошима. Тому й захищають отих дурних "Сватів", бо захищають своїх. Бо для наших теледіячів, на жаль, свої- ті, що в "пєрвопрєстольной". Бо саме для них "какаяразніца". Бо вони, разом з брежнєвими, куйками та з різними врємястьокламі, демонструють московитам, що миадіннарод, що усе повернеться, треба тільки почекати та повбивати трохи фошистов-біндеровцев. І буде нірвана посеред ікебани.
 
   До речі, вважаю,  Зеленському буде приємно дізнатися, що Няш-мяш Поклонская повністю підтримала українського шоумена, заявивши, що "СБУ хочєт унічтожить связь мєжду народамі", заборонивши "Сватів" та не пускаючи актора-кримнашиста до нас.
 
   Хтось із тих, хто їздить до Росії збити якусь копєєчку, ображено розповідають, як вони допомагають нашій армії, як вони знаходять на Росії адекватних людей, що нам співчувають. Так то усе казочки. Бо їдуть туди виключно заробляти. Бо гроші для них не пахнуть. Бо для Росії такі заробітчани- шанс на майбутнє, шанс реваншу. І з усієї сили Росія намагатиметься цей шанс використати. Скажу більше: якщо у Росії лишиться останній рубль, половину того рубля вона використає на пропаганду "мишебратства". Бо тільки з'ївши Україну, Росія, як імперія, зможе вижити.
 
   Наша промисловість потроху відривається від совка. Сільське господарство також переорієнтовується потроху на Захід. А ось шоубізнес наш- він ще, пробачте за каламбур, не наш: він ще московський. І поки буде таким, доки й лишатиметься ризик реваншу імперії.
 
   Буде шоубізнес українським- буде ще й ментальна стіна, що захищатиме нас. Буде "какаяразніца", хай хоч через сто років- чекаймо на повторення сьогоднішнього жаху. І прийде до наших онуків "зелений чоловічок", і скаже їм: "Миадіннарод, а я ваш старший брат".
 
   Онуків не шкода?
© Саня электрик [24.11.2017] | Переглядів: 3150

2 3 4 5
 Рейтинг: 37.8/68

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook