Вельмишановне товариство, хотілось би, так би мовити, повернутися лицем до самого головного, що має кожна держава – до економіки. Вважаю, далеко не лишнім було би звернутися до, так би мовити, до класиків.
Ось, до прикладу, Леонід Ілліч Брежнєв стверджував: «Еканоміка далжна бить еканомной!».
 
З чого почати? Та з самого верху! Можна взяти приклад з такої країни, як Чехія. Уряд Чехії повністю (!!!) зняв охорону зі свого президента Мілоша Земана. З-о-в-с-і-м!
Прем’єру заперечили: «А якщо його, себто президента, вб’ють?», на що він відповів: «Ну і що? Нам набагато, підкреслюю – набагато, дешевше обрати нового президента аніж утримувати його численний загін бодігардів плюс кортеж. Та й навіщо нам такий президент, котрого хочуть позбавити життя його ж виборці? Навіщо?!»
 
Не хочу проводити паралелі, позаяк вони навіюють надто сумні і дуже невеселі думки, але… Але… … …
 
Знову звернемось до класиків.
Отже, Т.Г.Шевченко вчить переймати з культури інших країн усе прогресивне, не забуваючи рідної як першооснови:
 
«І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються...»
 
А що, чи не спробувати і нам? Чому б і ні?...
 
Отож бо і воно.