для старих юзерів
запам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Про пункт призначення і маршрут прямування . До чого тут Сербія?

Про пункт призначення і маршрут прямування . До чого тут Сербія?
Вислухав і прочитав чимало експертних думок з приводу несподіваного загострення Українсько – Сербських відносин. Поміж них чомусь – жодної реалістичної. Тож дозволю собі пояснити суспільству очевидні речі.
Про особливості міждержавних стосунків я вже писав, тож, щоб не повторюватись: https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/30297/user_id/21961.phtml
У міждержавних стосунках завжди б’ють слабшого. Мораль і етика тут ні до чого – у дипломатії цих понять не існує. Просто слабкого бити безпечніше, от його і б’ють, коли треба перед кимось самоствердитись.
Варіант із нервовим зривом у  нашого посла в Сербії вже можна відкинути, оскільки МЗС по суті визнав, що він правий у своїх претензіях до Сербії. Отже, відбувсь дипломатичний демарш, («по понятіях» це називається «пред’ява»).
Першопричиною демаршу стала недолуга зовнішня політика України протягом останніх років. Якщо у держави забрали частину території і ведуть проти неї неоголошену війну, а перелякане державне керівництво боїться назвати війну війною і розірвати дипломатичні стосунки з окупантом, то вона просто напрошується на пригоди. Іншими словами: якщо ви не вдоволені, що вас люблять дещо не так, як вам би хотілось – навіщо стояти раком?!
За рахунок такої держави поспішають самоствердитись ті, кому це зараз потрібно. Наприклад: Польща, Румунія, Угорщина. Стосунки з Польщею взагалі знаходяться на межі розриву: нахабні пшеки вже відкрито ставлять нам вимоги: яку історію викладати, яких героїв шанувати, хто має нашою державою управляти. Залишився ще один крок, щоб долучитися до росії у вимогах змінити нашу Конституцію і два кроки до проголошення територіальних претензій. У цих умовах треба якось реагувати. Дати відсіч нахабам наші керманичі очкують. Адже ті всі члени НАТО і ЄС, організацій, де нас не чекають (про що нам не втомлюються повторювати при кожній нагоді), але куди ми вперто ліземо із завзятістю п’яного ідіота, що намагається втрапити до нічного клубу повз охорону. Зрозуміти наших владців можна: їм нічого запропонувати народу у якості державної ідеї, окрім вступу до НАТО І ЄС, які дадуть нам безпеку і багатство відповідно.
Річ у тім, що в цьому світі є лише три державні ідеї, що реально працюють. Ідея свободи підприємництва, на якій збудовано США, нашим зубожілим населенням сприйнята не буде. Воно й не дивно, коли всі капітали в державі крадені. Звідки в таких умовах взятись повазі до приватної власності?!  Ідея особистої свободи, на якій збудовано, скажімо, Нідерланди, обертається при ближчому розгляді толерантністю до усіляких збоченців і наркоманів, до чого наш народ теж вочевидь не готовий. Залишається лише одна ідея – національна. На ній збудовано більш 90% сучасних держав. Однак проголосити її сьогоднішні владці не можуть – адже вони не українці. Їхня особиста програма – накрасти тут грошей і втекти з ними на захід.
От і залишається підсовувати нам облуду ЄС і НАТО. Тому для скандалу обрано країну, яка до цих структур не входить і нашкодити нашим ілюзорним планам щодо них не може. З іншого боку, попри наше намагання налагодити стосунки, Сербія міцно привязана до росії національним інтересом. Лише кацапське вето в радбезі оон відділяє їх від остаточної втрати Косова. Тож зрозуміти їх можна, хоча й не дуже потрібно. Створюючи Косовську державу, США, Британія та Франція грубо порушили ввірене їх турботам міжнародне право, яке категорично  забороняє сецесію, тобто вилучення у держав їх території. Щоб обійти цю заборону і зробити вигляд, що міжнародне право існує, було видумано неіснуючий «косівський народ», до якого застосували і без того сумнівне «право націй на самовизначення». Воно тлумачиться так, що народ, який пригнічується панівним народом держави, або перебуває у стані винищення (геноциду), вичерпавши всі засоби боротьби за рівноправність з панівною нацією, має право на самовизначення, аж до створення незалежної держави. Якби це право існувало в реальності, а не декларувалося, Чечня-Ічкерія отримала б незалежність ще під час Першої Чеченської війни. Однак на практиці цей принцип використовується виключно для прикриття державами – світовими лідерами своїх неподобств. Історія Курдистану – найсвіжіший тому приклад.  
Так от, ніякого «косівського народу» не існує. Косово населене переважно албанцями, які втікали від режиму Ходжі (не того, що Насреддін, а того, що Енвер), і яких хорват Йосип Тіто, щедрий щодо чужого добра, розселяв у сербському районі Косово, що є, до речі, історичним ядром Сербії.  Свого часу Сербія поставилась до сусідів по Югославії точнісінько так, як росія до України і Грузії, влаштувавши криваву і тривалу війну на території Хорватії і Боснії. Звісно, без братньої допомоги росії нічого подібного бути не могло б. Усі, хто приймає отруйні московські дари – приречені на біль і страждання. Наприклад – Вірменія, яка прийняла кацапську допомогу у відвоюванні Азербайджанського Карабаху і потрапила у вічну залежність від москви. Віддамо належне нашому кучму – воно не взяло отруйний кацапський дар у вигляді Придністров’я. Тут нам дійсно пощастило…
Менше з тим, тодішні західні лідери не могли сказати вголос: «нас підкупила албанська мафія, яка контролює чверть європейського наркотрафіку, тому ми відбираємо у Сербії шмат території!» Натомість проголосили підтримку самовизначення неіснуючого косівського народу. Тим самим був створений прецедент, спираючись на який кацапи виголосили підтримку неіснуючому народу Криму. Все це може якось би й проконало, якби ВВХ не перестарався і не приєднав Крим до росії, чому навіть найвправніші адвокати тепер не можуть видумати юридичних підстав.
Тож повертаючись до Сербії – це дійсно наш запеклий ворог, і втрачати нам нічого. Україна в даній ситуації діє подібно чоловіку, який голосно посилає під три чорти сусіда – дрібного пакосника, сподіваючись, що його почує інший сусід – хуліган, якого чоловік послати боїться. Нехай наступного разу хуліган, гуляючи з дівчиною, зайвий раз подумає: а чи варто присікуватись до цього очкастого? Не такий він вже й інтелігентний, що як пошле?! Тоді доведеться втертись і піти, або битися. А чи готовий я до бою? Може, він не такий вже й беззахисний? Чи не краще цього разу присікатись до когось іншого?
Звісно, це слабкий хід. Але все ж краще, ніж нічого. Очкуючи розірвати стосунки з кацапами, влада намагається показати, що бодай когось може послати.
А якщо тебе послали, а битись ти не готовий – доведеться йти. Щоправда, не обов’язково туди, куди послали.  Пункт призначення і маршрут прямування можна обрати самостійно. Але іти доведеться…
Чи допоможе нам цей демарш налагодити стосунки з сусідами? Не певен. Але принаймні ми нічого і не втратимо. Не маючи спільного кордону і виходу до моря, війну нам Сербія не оголосить. А всі капості, які можна утнути без оголошення війни – сербська влада обовя’зково зробить, просто щоб потішити свого московського господаря.
На завершення: кілька слів про міжнародне право. Що треба знати про нього пересічному українцю.
1. Міжнародне право – прецедентне. Тобто, те, що було колись зроблено, може бути зроблено знову. Прецедент набуває сили одразу після своєї появи, незалежно від того, чи готовий президент США (чи будь-який інший політик) вважати його прецедентом, що він курив перед цим, на якій стадії дебільності знаходиться. Кожна дія у міждержавній політиці одразу ж стає прецедентом! І реакція на неї – теж…
2. Сильний завжди правий. Покарати його може лише сильніший за нього. П’ять держав – постійних членів Радбезу ООН не можуть бути покарані, який би злочин не вчинили. Бо закон – це не слова на папері, а апарат примусу. Такого апарату щодо них не існує. Немає жодного прецеденту, коли б ці держави були покарані за вчинення явного беззаконня чи навіть інтервенцію і окупацію.
3. Безпеку і гарантії суверенітету державі надає виключно володіння ядерною зброєю. Не існує прецеденту застосування ядерної зброї проти ядерної держави. Натомість існує прецедент застосування ядерної зброї проти без’ядерної держави. Причому він так і залишився безкарним. Між ядерними державами можливий лише локальний конфлікт, повномасштабна війна не виникає. Не існує прецеденту нападу без’ядерної держави на ядерну. Навпаки – скільки завгодно.  Причому – завжди безкарних. Однак ця необхідна умова не є достатньою. Сильне військо з глибоким резервом (на зразок Швейцарського) теж необхідне. Щоб у ворога не виникало спокуси перевести можливий локальний конфлікт у глобальний.
4. Міжнародні угоди не виконуються, якщо відсутній дієвий механізм примусу підписантів. Репутаційні втрати до уваги не беруться. Натомість завжди знаходиться юридична підстава, яка краще чи гірше, але пояснює невиконання угоди. Хто не зрозумів – читаємо Будапештський меморандум.
5. Міжнародна політика є аморальною, потворною, безчесною, меркантильною, підлою, безжальною. Вона була такою завжди, з часу виникнення перших держав (хто не зрозумів – читаємо «Володар» Макіавелі, 16 сторіччя, між іншим, а досі не застаріло…) і залишиться такою принаймні ще дуже довго, що б нам не співали мерзотники (за сумісництвом – світові лідери) солодкими голосами при міжнародне право і закон, права людини і мир.
Ми не можемо змінити цей світ, можемо лише вірити їм (це ми вже пробували) чи ні. В кожному разі – нам жити у цьому світі, іншого глобусу у мене для Вас немає, шановні читачі.
Висновки щодо того, як нам вижити в цьому світі і кого для цього краще обирати у владу – зробіть самі у якості домашнього завдання.


© Vladimir Mytus [12.11.2017] | Рейтинг: 37.3/42 | Переглядів: 1048

2 3 4 5 37.3/42





Коментарі

Ami

Ami
12.11.2017 14:25:01
Плюсик авторуsmile3
 
Востаннє редаговано Ami 12.11.2017 14:59:26
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(4/5)

Ami

Ami
12.11.2017 15:33:04
читаємо «Володар» Макіавелі, 16 сторіччя, між іншим, а досі не застаріло…)
 
Макиавелли актуален во все временаsmile3
 
Кроме "Государя" Ami рекомендовал бы "Размышления о первой декаде Тита Ливия"
 
В целом там нет чего-то особо циничного и аморального
 
Тот же Чезаре Борджия, которого Макиавелли зачастую ставит в пример, был вполне себе прогрессивным парнем своей эпохи
Народ во всяком случае выиграл, когда клан Боджия начал устранять мелких итальянских деспотов во имя единой Италии
Востаннє редаговано Ami 12.11.2017 15:38:37
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(4/5)

12.11.2017 15:45:16
Ami 12.11.2017 15:33:04

Макиавелли актуален во все времена
не згідий "Капітал" і "Моя Боротьба" ну і звісно Генрі Форд з "Міжнародне єврейство" ось справжня класика
Востаннє редаговано dikiybober 13.11.2017 22:57:53
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(1/2)

12.11.2017 15:49:33
Місцями суперечливо, але загалом толково.
5
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

12.11.2017 15:52:34

3. Безпеку і гарантії суверенітету державі надає виключно володіння ядерною зброєю

 
ні.
безпеку держави не гарантує НІЩО.
 

можна лише  захиститись тим,що ціна перемоги над нею перевищує можливі набуті "трофеї"...
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/3)

Ami

Ami
12.11.2017 17:05:34
dikiybober 12.11.2017 15:45:16
"Капітал" і "Моя і Боротьба" ну і звісно Генрі Форд з "Міжнародне єврейство" ось справжня класика
По правде говоря Ami не осилил первые два произведения - ибо много слов и все они сугубая теория, не оправдавшая себя на практикеsmile3
 
В то время как Макиавелли говорит именно что о практике, применительно к любой эпохе
 

Не згоден Згоден  Підтримка: 60%(3/5)

sob

sob
12.11.2017 17:11:43
И что Вы предлагаете? Послать нахер сербию? Да сколько угодно. Может, предложите послать нахер германию или штаты? Кишка тонка или не настолько неадекватны?
Возможно и пошлете, Вы ведь за страну не отвечаете.
Вот за это согласен "Сильне військо з глибоким резервом (на зразок Швейцарського) теж необхідне. Щоб у ворога не виникало спокуси перевести можливий локальний конфлікт у глобальний"
Все остальное, имхо, маячня.
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(3/4)

Ami

Ami
12.11.2017 17:23:41
sob 12.11.2017 17:11:43
Вот за это согласен "Сильне військо з глибоким резервом (на зразок Швейцарського) теж необхідне
Вот только в постсовке делается все противоположное швейцарской модели
 
В Швейцарии служат все
 
В рошеновской Укранде служат те, кто не смог откупиться от призывного рабства
Как и в Сраной Рашке
 

 
Востаннє редаговано Ami 12.11.2017 17:27:05
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(4/5)

sob

sob
12.11.2017 17:28:22
Ami 12.11.2017 17:23:41

В Швейцарии служат все
Именно! Как и в Израиле. Это так должно быть. И намного раньше, чем борьба с предпринимателями, сидящими в тени не по своей вине
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(4/4)

sob

sob
12.11.2017 17:33:42
Хер его знает, терпеть не могу яценюка, но даже за него готов голосовать больше, чем за бпп,  пастора считаю хоть и негодным пастором, но более отвечающим нашим реалиям, чем ляшка и иже с ними. Из всех негодных на сегодня менее негодны для меня нф, самопомич и укроп, возможно, новые силы саакашвилиsmile3 Увы, що маемо. Должно все же что-то достойное появиться..
Востаннє редаговано sob 12.11.2017 17:35:37
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)

Ami

Ami
12.11.2017 17:34:23
sob 12.11.2017 17:28:22
Именно! Как и в Израиле. Это так должно быть
Ага
 
А теперь вопрос - вы представляете себе сыночку-корзиночку попрошенку, которому приходит повестка от военкомата той страны, где его папашка числится верховным говнокомандующим
 
Ну да - это фантастика. В реале такого не бывает
 
То же относительно прочих говноминистров и говнодепутатов от тех самых партий, которые вернули в Украину призывное рабство
 

 
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(3/4)

12.11.2017 17:56:41
Вислухав і прочитав чимало експертних думок з приводу несподіваного загострення Українсько – Сербських відносин. Поміж них чомусь – жодної реалістичної. Тож дозволю собі пояснити суспільству очевидні речі.
278385 Правильно. Все версии "не настоящие" и только допысувачу известна "правильная" версия. Должно быть эксперт-международник.
 
Ami 12.11.2017 17:34:23
Ты не устала своими "комментариями" засорять медучреждение? i55 А, понимаю, касса БЮТ, 2 гривны за кучку... Ну, давай, работай.
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/5)

12.11.2017 18:01:54
sob 12.11.2017 17:11:43
И что Вы предлагаете? Послать нахер сербию?
Взагалі-то я пишу про те, що країнам, у яких нормально працює дипломатичне відомство, взагалі не виникає потреба когось посилати. І нам не довелося б посилати поляків, якби гарант товстозадий дав адекватну відповідь на перші польські провокації, замість плазувати перед їх памятниками. А тепер посилати доведеться! Внаслідок Україна і Польща програють - а кацапи виграють. А все тому, що замість професійних дипломатів (яких в Україні достатньо) дипломатією займається кондитер і його посіпаки. Через те, що кондитер через політичні домовленості побув міністром закордонних справ, він почав себе вважати єдиним авторитетом у цій галузі. Якби міністром був, скажімо, Огризко - більшості проблем на заході в України навіть не виникло б.
Не згоден Згоден  Підтримка: 83%(5/6)

sob

sob
12.11.2017 19:00:57
Vladimir Mytus 12.11.2017 18:01:54
Якби міністром був, скажімо, Огризко - більшості проблем на заході в України навіть не виникло б.
Возможно, не настолько, сколько сейчас. Но, пока страна в состоянии войны на один фронт, надо пытаться избегать войны на два. Возможно, неприятными компромиссами, но сейчас не до жиру..
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(3/4)

12.11.2017 19:46:05
Vladimir Mytus 12.11.2017 18:01:54
Взагалі-то я пишу про те, що країнам, у яких нормально працює дипломатичне відомство, взагалі не виникає потреба когось посилати. І нам не довелося б посилати поляків, якби гарант товстозадий дав адекватну відповідь на перші польські провокації, замість плазувати перед їх памятниками. А тепер посилати доведеться! Внаслідок Україна і Польща програють - а кацапи виграють. А все тому, що замість професійних дипломатів (яких в Україні достатньо) дипломатією займається кондитер і його посіпаки. Через те, що кондитер через політичні домовленості побув міністром закордонних справ, він почав себе вважати єдиним авторитетом у цій галузі.
Цим недолугим коментом Ви перекреслили все, що написали в імхо.
Не згоден Згоден  Підтримка: 14%(1/7)

13.11.2017 18:13:37
Vladimir Mytus 12.11.2017 18:01:54
Якби міністром був, скажімо, Огризко - більшості проблем на заході в України навіть не виникло б.
Yes
І Немиря толковий. Та є люди. Але ж однотуровому толкові не потрібні, потрібні слухняні, нехай і гундосі, як ринітна порошавка.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)












...




programming by smike
Адміністрація: zavhoz@durdom.in.ua
© 2007-2017 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login