Епіграф. Чим відрізняється песиміст від оптиміста? Песиміст: усе погано,  нема куди гірше. Оптиміст: є куди, є куди!
 

 

 

 

Чотири роки тому ми вважали, що у влади – банда. Виявилось, що ПР – агнці в порівнянні з нинішньою ширкой БПП-НФ-Оппоблок. Мало того, що розкрадання держави і обдирання населення прийняли космічні масштаби, коли прем'єри за рік стають мільярдерами.
 

 
Нагадаю, що минулий президент усього лише відмовився підписати угоду з ЄС, мотивуючи тим, що вона погано написана. Нинішній же оголосив повну капітуляцію перед Путіним, виконавши усі його умови. Мотивуючи це тим, що потрібно «визнати Росію агресором, а її війська – окупантами».
 
Насправді закон, протягнутий президентом через Верховну Зраду:
 
1) забезпечує амністію вбивціям наших хлопців:
Стаття 3. Держава гарантує відповідно до закону недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей.

2) легалізує бойовиків:
Стаття 9. В окремих районах Донецької та Луганської областей рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів.
Координація діяльності загонів народної міліції з охорони громадського порядку в населених пунктах здійснюється відповідним сільським, селищним, міським головою.

3) узаконює відсутність кордону між Росією і ЛДНР і робить останніх суб’єктами міжнародного права:
Стаття 8. Органи виконавчої влади сприяють розвитку в окремих районах Донецької та Луганської областей транскордонного співробітництва… з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації
 
4) а ще забезпечується перехід на російську мову (стаття 4), призначення терористами прокурорів і суддів (стаття 5) і вишенька на тістечко – усі видатки будуть оплачуватись з нашої кишені (стаття 7).
 
Отже спостерігаємо, як президент незалежної України перетворюється у генерал-губернатора Малоросії.
 
А далі можливі три варіанти розвитку ситуації.
 
1. Деградаційний. Згідно ефекту «доміно» відбудеться «парад суверенітетів» і, як у ХХІІ віці, Україна разпадеться на ряд окремих князівств.
 
2. Фантастичний. Знайдуться «чорні полковники», які заарештують зрадників і відмінять капітуляцію.
 
3. Кривавий. Патріоти з АТО перейдуть від слів і ультиматумів до діла і виконають обіцянку йти на Київ. З одного боку, їх підтримають маси – ненависть до влади така, що тільки кинь сірника. З іншого боку, їх застріне вишколена, добре озброєна, налаштована на терор беркутня, яку чомусь називають Національною гвардією. А це вже громадянська війна.
 
Країна на роздоріжжі. Вибір шляху в значній мірі залежить від нас.
Цікаво, чи стерпимо ми все і, як годиться "тварям тремтячим", повністю віддамося проблемам виживання в умовах судової, пенсійної і медичної "реформ"?