Тут на сторінках ДД дивним смолоскипом, несподівано запалав дискурс, щодо питань в чому світле майбутнє України, з ким його можна досягти та про тактику й стратегію на цього шляху!
 
Для продовження теми цієї дискусії візьму тільки два пости з попередньої, бо маю надію автор котрий запалив цей смолоскип (див. – тему) не буде проти, хоча б тому, що крім себе, хоч і не надто точно, визначив ще дві потуги, котрі також прагнуть світлого майбуття для нашої Батьківщини (це без натяків, ну, хіба що легкий троллінг).
 
Однак почнемо …  

sob 24.09.2017 15:21:15

Я записал свои свитоглядни тезы, которые ближе к высказываниям тех ДДшников, которые условно в лагере запецков.
Насчет воров - не думаю, у каждого человека своя планка, что по совести, что по возможности обидеть другого, послабее.. У меня эти планки высоки, может, к сожалению.. Но то все значения не имеет, у каждого свое.

В першу чергу маю застерегти автора, бо він або не зовсім розібрався з місцевою термінологією, або зовсім не зрозумів її сутність. Оскільки в статусі т.з. «запецьків» на сайті існує тільки декілька тролів, котрі за своїми розумовими кондиціями не сильно відрізняються від гельмінтів, однак котрі за концентрацією токсичної жовчі та витяжки з гуано, цілком можуть конкурувати з вигрібною ямою критично шкідливого виробництва.
 
На помилку автора відносно його приналежності, вказує також те, що він декларуючи в себе високу планку щодо можливості «обідєть другого, послабєє», абсолютно очевидно не вписується в «сцуть» згаданих «запецьків», у котрих ректальна щілина, котра побічно грає роль звивини, здатна продукувати виключно особисті образи відносно персоналу та відвідувачів сайту, котрі критично ставляться до нинішньої української «улади», і все, бо на цьому «поцтенціал» т.з. «запецьків» є повністю вичерпаним.
 
Але то таке, «у кожного своє».    
Сумно інше, що нажаль так і не пощастило почути про сутність отих «світоглядних тез» котрими опікується мій співбесідник, тому що артикульованими були помічені лише дві …  

sob 24.09.2017

Ну и как, скажите, мне со товарищи выходить, если я категорически за рынок земли и накопительные фонды уже сейчас?  Так, бл*ть, власть сделает вид, что усралась и благодаря мне проведет рехформы, отбрасывающие нас в худший вариант социализьму!
Имхо, поддерживать акции - да, но фильтровать. С гнилыми не по пути.
 
А как думают коллеги?

Кхм, колега думає, що якщо «запецьок» (див. – прибічник «улади») вважає за необхідне налякати Пецьку (див. – «уладу») так, шо той обгидиться й завдяки йому провів реформи, котрі відкинуть країну в найгірший соціалізм, то з’являється відчуття відвідин реального дурдому.
 
Може просто варто більш ретельно віднестись до підбору «товаришів», або хоч трошки подумати перш озвучувати, не кажучи шоб кудись виходити?!
 
А що стосується тези «категорично за ринок землі», то не бачу підстав з цього приводу, серйозно розглядати точку зору співбесідника, котра здатна змінюватись протягом буквально 15 хвилин, ну хіба що під різними матеріалами …

sob 23.09.2017 14:53:01

Зачем они (земли) государству?

sob 23.09.2017 15:08:28

А вот земли отдавать нельзя – государственные

Але раз питання підняте, то принагідно скажу, зараз ринок землі точно не на часі, бо надати нинішнім «торбохватам» його «чесно» роздеребанити між собою, це по-перше не має нічого спільного з ринком, а по-друге продаж сільськогосподарської землі, коли питання здорової їжі на планеті стає стратегічним, це можна прирівняти до продажу національних інтересів держави. Вже не кажучи про те, що наявність землі (території) є одною з базових ознак держави.
 
Тому не варто приторговувати власною державою.
 
А от те, що деякі можновладці безконтрольно користаються державною землею й не сильно опікуються її відновленням, та вільно змінюючи її призначення, приватизують, то це зовсім не привід землю розпродавати, а лише підстава правоохоронній та судовій системі долучитись до беззаперечного виконання своїх прямих обов’язків.
 
Стосовно «накопичувальних фондів», очевидно мались на увазі пенсійні, то вести мову про них, при тих розмірах заробітних плат, котрих досягла нинішня «улада» для своїх громадян, у гонитві за европейськими цінами, та ще й зважаючи на рівень інфляції, то це є процесом хіба що заради самого процесу, оскільки не приводить до результату, а саме - накопичення.
 
Однак бачачи чим кінчаються потуги нинішньої «улади» по проведенню «реформ», то коли суспільство дізнається ще й про сутність т.з. «судової реформи», основи котрої «улада» буде намагатися протягнути у ВР на наступному тижні, то мова буде йти вже не про «реформу», а про спробу ще одного антиконституційного перевороту. Але це окрема, серйозна розмова.
 
Ну, маю надію що тема т.з. «запецьків», чи тих хто помилково себе ними вважає, на цьому вичерпана.    
 
Чесно кажучи не знаю чому була виокремлена радикально-конспірологічна точка зору одного з наших колег на те, що вагомим є тільки те що відбувається на політичній кухні Вашінгтонського Госдепу, ну може ще трохи на кухні ЕС, оскільки такий погляд  абсолютно не є характерним, а тим більш хоч якось представленим частиною потенційних виборців.
 
Але така точка зору, зважаючи на очевидне культивування української меншовартості, безсумнівно вельми шкідлива. Тим більше що вона не базується на фактах.
 
Ні, безперечно не можна стверджувати, що той же Госдеп безсилий.
 
Однак, точно не він зупинив просування російських військ по нашій землі. А зробили це українські громадяни різних національностей, віросповідання та мовних уподобань, й тою зброєю, яка була доступна на той час.
 
Та й віденський «сходняк», котрий запхав нам в «гаранти» кондитера, точно не Госдеп благословив. Особливо зважаючи на те, що під вельми розтягнутим в часі тиском Госдепу відносно звільнення одіозного Шокіна, «гарант» таки звільнивши останнього, не зморгнувши оком пристроїв на вакантну посаду Генерального прокурора, свого мало в цьому сенсі освіченого, але сильно зловживаючого оковитою кума Югіка.
 
А постійні розмови про необхідність боротьби з корупцією, котрими починається й закінчується кожна офіційна й не дуже розмова Західних партнерів з «гарантом», це вже щось на кшталт байку класика – «А Васька Пецька слушаєт, да єст!»
 
Можливо непорозуміння криється в розбіжності розуміння терміну. Бо наївні Західні партнери виходять з того, що корупція – це використання посадовою особою своїх владних повноважень й прав в цілях особистої вигоди. Вони просто не здатні збагнути, що це може бути не поодиноким фактом, а в нас фактично ВЕСЬ державний апарат складається з саме таких «посадових осіб».  
 
І що, в когось на фоні цього всього вистачить нахабства стверджувати, що нам чогось, окрім політичної волі (див. – яєць), не вистачає щоб відстоювати українські абсолютно законні суверенні інтереси й права перед нашими Західними партнерами?! Особливо коли спеціальний представник Госдепу в Україні нам про них відкритим текстом каже?! Та не меліть дурні !!!
 
Бо коли ще можна дискутувати про наявність чи відсутність у держави реальних можливостей виперти агресора зі своєї землі, то на біса їй «гарант», котрий не здатен чітко сформулювати, висловити та відстояти саме українські інтереси навіть перед партнерами, чисто риторичне. За свої ж власні, як кремінь стоїть.
 
Та ще й на додаток дії котрого, м’яко кажучи, є не зрозумілими для союзників. Бо вимагати від них постійного розширення санкцій по відношенню до агресора, це ще можна зрозуміти, але ж не на фоні збільшення в 2017 році нашого товарообігу з отим агресором на 30%.
 
Це вже якесь свято абсурду, який втілює нинішня українська «улада», котру не те що варто, а просто конче необхідно утилізувати.
 
Ну й ще декілька тез навздогін.
 
В зв’язку з черговим загостренням дискусії про мову, на мій погляд цілком очевидно, що в Україні в якості державної мови визначена саме – українська. Й це не предмет дискурсу, бо якщо ти громадянин саме цієї країни то володіння державною мовою, це як присяга на вірність Батьківщині та вислів поваги до цієї землі й власних співгромадян, незалежно від національності твого походження. Крім того законодавчо передбачений розвиток мови кожної нацменшини, котра проживає в Україні. Для особливо примхливих термін «нацменшина» можна замінити, до прикладу на – «нацвеличина».
 
Вибори – це власне селекційна робота, котра здатна привести у владу професіоналів, патріотів та державників. А чекати поки закінчиться термін очевидного непотребу, це недопустима розкіш, особливо в період війни. Міняти, й якомога частіше. Тим паче що є на кого.
 
Про такі очевидні речі, як нові закони – про вибори з відкритими списками, імпічмент президента та відзив депутатів, й не кажу, бо про них вже навіть Вадя Рабінович з "За життя" заговорив ...
 
Так шо заюльки завше готові до дискусії, аби тільки співбесідник ... не гавкав.