Карочі, люде, ходив'єм нинька в кіно. Називаєсі "Війна за планєту мавп". Сюжет такій. Десь глибоко в горах, в районі Буковелю, жили люде, а за гірскім хребтом мавпи. О! І в один прекрасний день мадярскі цигани порізали вишкі на миталолом і від того раптово сі вирубали всі кіївстари і лайфи. Вафай тиж пропав і люде з горя зачєли тєжко бухати. В кого був кац наступного днє, той втрачав дар мови, а остальні ше якось говорили і пояснювали ту біду якімсь вірусом. Тутка прийшли обурені мавпи, бо в них тиж інтернет пропав, але не для того, шоб побухати, а шоби ґвізнути шось пожерти. Но і тиж на них напав тотой вірус, бо мавпи зразу зачєли говорити по-люцкі і лисіти на вочах. Потім всі між собов зачєли ся гризти - мавпи з людьми, а люди, шо ше могли говорити з тими, шо втратили той дар... Опшем, люде, за той чєс ше якісь вар'яти захопили надвірнянскій нафтопереробний завод, а мавпи його підорвали. Далі прилетіли виртольоти НАБУ і зачєли стрілєти з новтбуків по всіх підряд. В кінци головний герой вмер, але добре, шо го не ховали, бо то і так задовго - дві і пів години, люде!!!
Як включіли світло, то сі оказало, шо докола купа мавп і всі в спортивних костюмах адідас, я сі перелякав, вибіг на двір - тамка то саме і тодий я згадав, шо то Оровоград і ся вспокоїв...
А от де в тім кіні наші, а де москалі, я так і не пойняв. Не бухайте.
Завше Ваш, Яків Кутовий.