Мої друзі та знайомі в курсі: я короткозорий. Тому ношу на носі окуляри, а якщо сяду без них за кермо- отримаю від влади клізьму шестивідерну з дрібними гвіздками: щоб не наражав на небезпеку себе та оточуючих. Нє, я згоден: сів за кермо- маєш гарно бачити усе навкруги. І от якось я поміркував собі, та ще ось дев'яте травня поживи для роздумів додало,- і я зрозумів, де в нашій країні зір не те навіть, що непотрібний, а взагалі зайвий. От вгадайте! Ні? Тоді підкажу.
 
   А у владі.
 
   Не вірите? Я поясню.
 
   Є речі, на які влада закриває очі. Заплющила- і проблема нібито зникла. Так гарно! І розплющувати очі не хочеться. І вже вона, тобто влада, не помічає людей, які роблять щось типове не те. Не помічає й результатів цього "не того". Зазвичай треба не помічати когось впливового, такого собі місцевого князька. Хай робить, що душа забажає, тільки б не вилазив зі свого кутка. Можна не помічати, як профанується якась гарна ідея. Ну й вірно: навіщо думати, сушити мізки, як хтось так хвацько під козирьок: "Єсть! Ми вже змінились, реформувались та перебудувались!". І знаєш ти, що він- шахрай, та тільки ж який старанний! Усе в руках горить!- і вже закриваються очі. І вже не бачиш, що атестація "з міліції до поліції" коштувала жалюгідних 200 гривень з міліційного носа. І то в Києві. А на периферії, мабуть, дешевше. Зате швидко: р-раз- і готово! І гарні кадри зберегли.
 
   Гарні, чо: у Дніпрі себе учора шикарно показали. І щось мені підказує внутрішній голос (як на фото нового керівника Дніпровської поліції подивився), що змінили, як кажуть, часи на труси. Головне- швидко.
 
   А категорія людей, яких теж краще не бачити, включає дві підкатегорії: тих, кого краще не займати (з різних причин: від "не торкай "малинове варення", так воно й не завоняє", до "може луснути"), та "своїх сучих синів". Це особиста категорія. Це ті, хто не тоне. Ті, хто, кожний по-своєму, потрібні будь-якій владі. Як Деркач з "Радіо Ера". Як такий собі Огрохін, що був мером славного Конотопу багато років. І усіх влаштовував. І згріб під своє (та, звісно, родичів) крило ледь не половину міста. І величезну територію колишньої кадрованої дивізії, яку, до речі, за законами не можна приватизовувати, прихватизував, купив та шматками продав. І нічого. З мерством, правда, цієї каденції пролетів, та шанси в майбутньому має непогані.
 
   І хіба я назвав усіх? Якби ж то!
 
   Це вони, "свої сучі сини" підгодовують владу, допомагають їй на виборах, а самі жеруть, мов хробаки, ті регіони, в яких "княжать". Бурштин, контрабанда, металобрухт, вугілля, та будь-що: вони не розминаються ні з чим. І чим далі, тим важче їх відірвати від організму, що вони жеруть. Інколи відривати без крові й не вийде. Прикладів, на жаль, вистачає.
 
   Так, владі вони вигідні. Тільки владі: не державі. Бо не може паразит бути вигідним. Паразит може приспати жертву. Може одурманити, жеручи. Але не вбивати її- на це запливлих жиром мізків не вистачає.
 
   А про "Радіо Ера"- окрема розмова. Від "Радіо "Вєсті" (яка чудова українська назва!) вона відрізняється тільки назвою. Та тільки зачепи їх: ти, виявляється, ворог свободи слова. А те, що вони віщують- не ворожа пропаганда, не сепаратистське патякання, не побрехеньки, а чисто тобі альтернативна точка зору.
 
   Їхня точка зору альтернативна настільки, наскільки вбивця-педофіл є людиною з альтернативною сексуальністю. Правда ж, невинна назва! А горилоподібний дебіл, що ухопився за ножа чи ломаку- альтернативно обдарований член суспільства.
 
   Влада провела декомунізацію вулиць. А те, що треба проводити декомунізацію та депутинізацію мізків- про це мова не йде. Краще закрити очі. Тоді, може, забудеться, що "Донєцкая республіка" з'явилась ще 2007 року. Тоді не побачимо, що і в Києві вистачає тих, хто терпляче чекає, коли їм "Путін ввєдьот". А для цього ж треба розкрити очі та подивитися на мас-медіа: на журналістів, що аж бігом перестрибують з мови на язик, тільки-но почувши одне слово російською. На "укрАінскіє" серіали, в яких поліція та й весь антураж чомусь до болю нагадують Росію. На білу пропаганду "русского міра" та "мишебратьєв" на центральних телеканалах, а на деяких- сіру та чорну.
 
   Тому очі краще не розкривати. Так жити легше. Та й хвилюваннь менше.
 
   Люди добрі! Хочу до влади! Я вже погано бачу.