27 березня Павлоградський суд визнав винним у недбалому ставленні до військової служби і засудив до 7 років тюрми генерала Віктора Назарова. Суд вирішив, що Назаров, керуючи АТО в Луганській області, знав, що аеродром Луганська перебуває в оточенні і під обстрілом противника, але 13 червня 2014 року підписав наказ на виліт військово-транспортного літака ІЛ-76, в результаті чого літак у ніч на 14 червня 2014 року терористами був знищений при заході на посадку в аеропорту Луганськ. Літак перевозив особовий склад для ротації в кількості 49 осіб. Його збили за допомогою ПЗРК 9К38 "Игла". Але ж, кажуть, не Назаров стріляв з того клятого ПЗРК? Не Назаров, вірно. Але ж бойовики не спали в цю ніч, і чекали саме цей борт. А звідкіля вони знали, що він прилетить, і найголовніше, час прильоту? З нашого Генштабу. І хто їм про це сповіщав? Працівники нашого Генштабу. Яким методом? Мобільним телефоном, ним тоді користувалися всі. Тоді чому не відслідковують мобільні дзвінки якраз у той час? А цього авторові невідомо. Крім цього, є ще один шлях, з допомогою якого можна відслідкувати, хто нас продає. Це гроші, які поступають на банківські рахунки наших генштабістів. Чи можна узнати їх рахунки? Та як два пальці… Для цього лише треба дати команду спеціальним спецслужбам, що займаються тільки цим питанням, і вони все розкладуть на тарілочці. Але такої команди не поступало. Чому? Бо розслідування може привести до тієї людини, яка цю команду дала. Зрозуміло? Тим більше, всі генерали за час війни стали мультимільйонерами. «Мульти» - значить, багато. Як вони заробили ці гроші? На крові бійців. Спочатку навіть зброю добровольцям продавали. А потім продавали секретні дані терористам. І брали гроші за те, що забороняли своїм бійцям убивати ворога.
     Бо згадайте ту ніч, коли Гіркін вивів свою колону з Слов'янська в Донецьк. На неї були націлені наші гармати, Гради та винищувачі. Але поступила команда: «Не бомбити і не розстрілювати». І жодного пострілу ніхто не почув. Бо команда поступила від начальника Генштабу. І я не повірю, що це йому не наказав наш Верховний. І скільки, і кому грошей тоді поступило? Я не вірю, що Гіркін за це розплатився, я чомусь здогадуюсь, що заплатив Путін. А скільки і кому, дізнатися про це – на це нема політичної волі. Бо ніхто у нас самокастрацією не займається. А тепер скажіть, якби тоді розстріляли колону Гіркіна, коли можна було б закінчити війну і зберегти життя скільком молодим людям? Але у нашого Верховного думки були не на закінченні війни, а на налагодженні бізнесу зі своїми «торговими партнерами» по той бік фронту – з Плотницьким та Захарченком. З Путіним я мовчу, з ним у нашого президента давні партнерські відносини. Бо якби було інакше, то Севастопольський морзавод та Липецька шоколадка були б у нього конфісковані. А якщо не конфіскував, то це значить, що він кріпко держить нашого Вальцмана за яйця його російським бізнесом.
     За 4 місяці 2014 року було знищено 24 борти авіаційної техніки. Після цього, згідно з вересневими Мінськими угодами, Путін заборонив нашій авіації літати в нашому небі. А наш Верховний цю угоду підписав.
     А скільки із цих бортів було збито за гроші, які заплатили терористи нашим генералам з Генштабу. Я зуб даю, що всі борти були збиті за гроші. Бо про всі польоти наших бортів терористи знали достеменно – де, який маршрут і в який час. Здається неймовірним? А ви згадайте той день, коли збили Боїнг МН-17. Вони очікували наш СУ-25. Де? В тому місці, де він повинен бути о 17:00. Але він обламався. І це його врятувало. Але не врятувало 298 цивільних людей, з них 80 дітей. Бо терористи ждали наш СУ, і в цей час з'явилась на їхніх екранах точка, в тому місці, де вони й чекали – і вони запустили ракету. Правда, потім дуже перелякались, навіть Путін ледь дух не спустив, і почав виправдовуватися перед усім світом, що ми лише хотіли збити укропський винищувач. А потім, щоб не з'являлася спокуса на збиття  інших літаків, і щоб не виправдовуватись перед міднародним суспільством, Путін примусив Порошенка, що наша авіація перестане воювати на фронті. І вона перестала. Але Боїнг врятував всю нашу військову авіацію, бо вони Буком хотіли всю її перебити. А тепер навіть Бук не їхній, а може, це інопланетяни?..
     Повернемось до Назарова. Через якийсь час після катастрофи Іл-76, Порошенко нагородив генерала Назарова орденом Богдана Хмельницького. За що нагородив? Чи за знищений літак, чи за загиблих десантників, про це знає лише Верховний головнокомандувач. А тут раптом 7 років. А Порох аж запінився: «Як Верховний головнокомандувач – не можу мовчати після вироку цивільного суда, який засудив бойового генерала до 7 років. Тому пропоную суд військовий…». А якби Назарова судив військовий суд, підпорядкований Верховному, то скільки б присудив? Може строк, а може й ще один орден. А чому Верховний не кинувся захищати 1,5 тисячі добровольців-патріотів, яких запроторив до тюрми лише за те, що вони добровільно пішли на фронт? Відповідаю, бо вони різної масті. Тому надіятись, що за вбивство 49 військових Назаров відсидить повний строк, я не вірю. Після заяви нашого Верховного – не вірю зовсім. Бо вони – одної масті.