для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Наша хунта...


Наша хунта...
     Що для нашої історії не вистачає, шановний читачу? Вірно, лідера. Був би лідер, то сьогодні під адміністрацією президента уже палали б шини, а навкруги них мітингували б мільйони. А всі барбоси з своїми барбосятами уже теліпалися б на стовпах або прохали б притулку зі своїми другими паспортами то в Липецьку, то в Тель-Авіві. Але на жаль, лідера нема. Нема лідера в 45-мільйонній революційній країні. Про це навіть соромно думати, але так воно й є. Бо 7 років тому в нас були два лідери – Юлька та Луценко. Але Янукович убив їхнє лідерство тим, що посадив їх у тюрму. А вийшли вони з тюряги спустошені. Душею спустожені, здулися. І вже не бійці. Тим більше, Луценка прикупили. Як проститутку на окружній. І став він пшонкою, а пшонка – це остання стадія розвитку прокурора.
     То який вихід з цієї ситуації? Вірно, пошук лідера. А як його просіяти із 45 мільйонів? Підказую, а про це нам довблять уже три роки кацапи – у нас хунта. Ви що ж, забулися про український укроп, жидобандьорів та хунту? Так ось, лише хунта може врятувати нас від тієї ями, в яку нас запхав Вальцман. То хто вона така, українська хунта, і де її знайти? Відповідаю – на фронті, якого вже майже три роки називає невідомим словом «АТО» наш Вальцман. Бо АТО може тривати від 3 днів до 2 місяців. Але не до трьох років. Тим більше, участь в АТО не може приймати армія, а лише спецслужби та поліція. А в нас пройшло уже 7 мобілізацій. І всі на фронт. А спецслужби, замість того, щоб боротися з терористами, цих терористів і кришують. І торгують з ними за наказом президента Вальцмана. Бо Вальцман не може воювати, у нього в єврейській крові – лише торгувати, і навіть з ворогом, що він з радістю і робить. А якщо у нас війна, то керувати країною повинні лише військові. Генерали армії? Аж ні, бо це такі ж криси, як і президент. То хто? Наприклад, п’ятеро полковників – комбатів-комбригів. Їх повинні висунути на воєнному віче. І на який строк? На два. Перший – це закінчення війни, і другий – на два післявоєнних роки. Чи зможуть воєнні закінчити війну з перемогою? А хто ж, крім них, це зможе? На те вони й воєнні. А після перемоги – знову віче воєнне, щоб кожен з п’ятірки зміг відзвітувати про свої здобутки та втрати. А вояки повинні рішити, кого в «хунті» залишити, а кого замінити. Чим повинні займатися полковники два роки в мирний час? Вошами та гнидами. Да, всіх «вошів» треба відправити на їх історичну батьківщину в Росію, перед цим вони повинні за все заплатити грошима, а «вошів» - пересадити, вони також повинні відплатити всі свої гріхи конфіскацією. Може, хто не знає, про що автор говорить? Це слова Петлюри: «Нам не так страшні російські воші, як українські гниди». То чи справляться наші полковники з цим завданням? Тільки вони й справляться, це показали Редути на блокаді. А ми всі, шановний читачу, повинні їм в цьому допомогти - ми повинни тримати на прицілі всіх цих гнид. Щоб ніяких мадридів, віднів та лондонів, лише тюрми на території України.
© Михаил Григорук [26.03.2017] | Переглядів: 1251

2 3 4 5
 Рейтинг: 33.8/31

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook