для старих юзерів
запам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Генерали обіцяли швидку перемогу - І

Генерали обіцяли швидку перемогу - І
Людина здатна забути про свою людяність заради безглуздої ідеології, виконуючи й перевиконуючи накази харизматичних лідерів, які закликають вбивати всіх, кого вони назвуть ворогами.
(Ф.Зімбардо "Ефект Люцифера"
)
 

 
Стислий переказ ІМХО
Наснився царю Вавилонії Навуходоносору здоровенний ідол. Голова в нього була золота, груди й руки срібні, живіт і стегна мідні, гомілки залізні, а ступні з того, з чого  і в Вавилонії, і в Покровці саман роблять, тільки у Вавилонії в заміс поклали не солому, а залізні ошурки. З соломою краще, могли  б вік служити. А залізні ошурки - то панські витребеньки, щоб не по-простому, а по-панському. Пропав чудовий ідол через панську пиху. Впав з гори камінь, ідол не встиг відскочити. Камінь поцілив у ступні, вони розсипалися, ідол упав і розбився.
Пророк Даниїл пояснив цареві, що ідол з глиняними ногами - то його держава, яка деградує з золотої до глиняної та й розвалиться. Все це так, але трішечки не так. Деградація починається з того, що державній голові дістається все золото, а ногам залишається тільки глина. До такого комплекту завжди знайдеться влучний камінь.
Вавилонія постійно воювала з сусідами. Багата воєнна здобич єднала навколо царя, живила патріотизм і підвищувала добробут вавилонців. Аж тут Валтасар, біблейський син Навуходоносора, одержав послання "Мене, мене, текел, упарсин", і Вавилонії не стало.

* * *
Для чого потрібні війни, від яких споконвіку рушаться вавилонії? Тільки не кажіть, що для того, щоб порятувати сусіднє братське населення від дурних правителів, або захопити у сусіда патронний заводик, без якого власна багатосоттисячна армія беззбройна і беззахисна.
Тут би й поговорити про наболіле - РФ і Україну. Але не будемо поглиблювати і усугубляти. Залишаймося у Вавилонії, тобто, в Іраку. В 1979 році президентом і одночасно прем'єр-міністром Іраку став Саддам Хусейн. Як і належить сучасному диктатору, спирався він на партію Баас, Партію арабського соціалістичного відродження, таку як треба,  національну, соціалістичну і одностайно згодну. За його правління Баас стала єдиною політичною партією Іраку, а соціалізм - єдино можливим шляхом розвитку з властивими соціалізму пишною демагогією, чистками, стратами і ув'язненнями опозиціонерів, потужною армією з хімічною, біологічною та іншою зброєю і обов'язковим переходом від воєнно-політичної диктатури до тоталітарної держави.
За щасливим збігом обставин на час захоплення влади Саддамом Хусейном вартість бареля нафти продовжувала зростати з 3 $/барель на початку 1970-х років до 35 $/барель у 1980 році (відповідно 10,79 і 104,12 $/барель в перерахунку на нинішні ціни). Доходи від експорту нафти націоналізованої Саддамом нафтовидобувної промисловості зросли від 1 млрд.$ у 1972 році до 26 млрд.$ у 1980 році. Гроші пішли на підвищення зарплат, будівництво доріг і житла, інвестиції в нові виробництва. Економіка розцвіла. Ірак одержав батька нації, який дбає про добробут народу і бореться з ворогами, які зазіхають на цей самий добробут. Диктатор Саддам Хусейн став настільки золотим, що народ аж нетямився від любові до нього. Доглянутому і нагодованому народу подобалося бути овечою отарою у  пастуха, який і про овець дбає, і пильнує, щоб вовки і козлища не псували отару. Розстріли опозиціонерів десятками, сотнями стали звичною справою. Але ситі вівці довіряли своєму пастуху - кого треба, того й розстрілюють.
 
Як заведено в історії, по сусідству з Іраком в Ірані проживав братський іранський народ, щоправда братів-шиїтів там було 89 % (сунітів - 9 %), тоді як в Іраку шиїтів тільки 60 % (сунітів - 20 %, але уряд Іраку і віськове керівництво були сунітами). Шиїти, суїти... Це ж не 1258 рік, коли шиїти підтримали армію нащадка Чингізхана Улагу-хана і за обіцянку винищити небратських сунітів відкрили ворота Багдада його війську. Монголи розграбували і знищили місто, не вникаючи у тонкощі релігійних переконань окремих жителів.
Саддам Хусейн готовий був дружити з братським народом Ірану, але у 1979 році не тільки в Іраку, а й в Ірані прийшов до влади новий правитель. Щоправда не шляхом інтриг і вбивств суперників, як Саддам. Аятоллу Хомейні на вершину влади підняла Ісламська революція. Перемоги п'янять і позбавляють розуму. В Ірані заговорили про необхідність поширення Ісламської революції на весь ісламський світ. Аятолла Хомейні проголосив Саддама ворогом ісламу і змінив на користь Ірану правила сумісного користування рікою Шатт-ель-Араб (злиття Тігру й Євфрату). У Саддама теж прорізалися бажання -   Хузистан, багата нафтою провінція Ірану, заселена етнічними братами-арабами, і вся річка Шатт-ель-Араб. Обидва правителі почали фінансувати і підтримувати сепаратизм курдів не у власних, а в братських країнах.
 
Диктатори хочуть влади і слави. Підданим достатньо хліба і видовищ. Компромісом стає війна, яка за задумом повинна дати диктаторам славу, а підданим - видовища. Далекі від бажаного. У 1980 році іракська армія, в якій Саддам значно прорідив вище командування за змови проти своєї персони, вторглася в Іран. Іранська армія, ослаблена проведеними ідеологічними чистками, відступала, здаючи місто за містом, аж доки з початком осінніх дощів обидві армії не зав'язли в багні бездоріжжя. Обидві держави одержували кредити, зброю і моральну підтримку від уболівальників зі всього світу. Щоб шоу тривало як можна довше, деякі уболівальники підтримували гравців почергово, а то й одночасно обох, як СРСР, який поставляв зброю і в Ірак, і в Іран. Пропаганда переконала народи обох країн, що вони захищаються від ворожої агресії і воювати до перемоги - це справа честі.
Війна тривала 8 років на територіях обох країн, і закінчилася у 1988 році повною і остаточною перемогою Ірану й Іраку - ніхто нічого не здобув і не втратив. Видовище, влаштоване Саддамом, принесло Іраку 120 тис. убитих, 300 тис. поранених, 70 тис. полонених, більше 193 млрд.$ матеріального ущербу, 80 млрд.$ зовнішнього боргу, втрату репутації через знищення 182 000 курдів і хімічні бомбардування курдських міст, від чого тільки в Халлабджі загинули близько 5 000 мирних жителів Іраку. Ціна, сплачена за війну Іраном: 300 тис. убитих, 700 тис. поранених, 40 тис. полонених, 700-900 млрд.$ матеріального ущербу. Іран розрахувався власними коштами, Ірак набрався кредитів і після війни настав час віддавати борги. Несподівано пересохло джерело, яке наповнювало бюджет - з 1980 року почала падати ціна нафти.
 
Доки Ірак воював з Іраном, братський Кувейт багатів на експорті нафти і навіть позичив Саддаму 15 млрд.$. Коли закінчилася війна, Кувейт почав наполягати на поверненні боргу. Саддам звинуватив його у незаконному видобутку нафти з прикордонного іракського родовища і виставив вимогу списати борг і приплатити за добуту нафту 2,5 млрд.$. Кувейт відмовився.
За два тижні, 2 серпня 1990 року, Революційний Тимчасовий уряд вільного Кувейту звернувся до Іраку з проханням про воз'єднння. В цей же день  120-тисячна армія Іраку окупувала Кувейт. Сини Кувейта повернулися в сім'ю, анексований Кувейт став дев'ятнадцятою провінцією Іраку. Третина населення Кувейту - 300 тис. біженців - покинули країну.
Рада Безпеки ООН прийняла резолюції № 660 з вимогою негайного виведення військ Іраку з Кувейту і № 661 про повну фінансову, торгову і воєнну блокаду Іраку. Саддам намагався виторгувати переможні умови капітуляції, виграти час і нарощував армію, готуючись до війни. Замість сподіваних слави переможця і скасування кредиторами частини боргів, він був викинутий з Кувейту військами коаліції, очолюваної США. 27 лютого війна закінчилася.
Ірак одержав близько 30 тис. убитих, 40 тис. поранених, більше 30 тис. зниклих безвісти, ембарго, арештовані рахунки в західних країнах і зобов'язання компенсувати Кувейту збитки, причинені війною. Втрати Кувейта: від 2 до 5 тис. осіб загинули, згоріли всі 500 нафтових скважин, матеріальний ущерб 50-70 млрд.$. Втрати коаліції: 343 загиблих військових.
 
Але ж ми з вами пам'ятаємо, що багата воєнна здобич єднає навколо правителів їхніх підданих, живить патріотизм і підвищує добробут. Світ виконує забаганки переможців. Хто має вишколену армію воїнів і здатен дати їм найпотужнішу, найстрашнішу зброю, той диктує світу свої умови.  
Розорений війнами Ірак повстав проти диктатора, на півночі повстали курди, на півдні - шиїти. Але 750 - тисячної армії вистачило, щоб придушити повстання. При цьому загинули від 30 до 100 тис. повсталих. Але кого цікавили внутрішні справи Іраку? Порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих.
Року вистачило, щоб пропаганда проголосила перемогу Іраку у війні з Кувейтом. Ірак знову приступив до пошуку можливостей виробляти хімічну, бактеріологічну і ядерну зброю. Санкції і економічна блокада знову згуртували іракців навколо лідера. У бідах країни звинуватили не Саддама, а підлих американців, які хотіли скорити волелюбний іракський народ. Країна голодувала, потерпала від нестачі медикаментів, але вірила в мудрість Саддама.
Саддам зайнявся відновленням військової спроможності держави. У 2001 році на прапорі Іраку, де три зірки символізують єдність, свободу і соціалізм, Саддам власноруч написав "Аллах акбар". Свою поразку він подав як поразку ісламського світу і закликав арабів стати на захист святинь ісламу, проголосити джихад американцям і сіоністам.
 
5 лютого 2003 року державний секретар США Колін Пауелл продемонстрував на Раді Безпеки ООН ампулу з білим порошком - спори сибірської язви, вирощені в Іраку. 20 березня 2003 року після заяв про наявність даних розвідки, що Ірак розробляє зброю масового знищення, армія США почала військову операцію в Іраку з кодовою назвою "Іракська свобода" ("Шок і трепет") і вже 15 квітня операція була завершена. Генерали обіцяли швидку перемогу і не помилилися. Народ радо зустрів американську армію, яка принесла звільнення від диктатора. За півтора місяці бойових дій втрати армії визволителів склали 172 особи загиблих і 1621 особа поранених.
Військова адміністрація провела люстрацію серед чиновників державного управління і в силових структурах - всі члени партії Баас були звільнені без права відновлення на посадах. Почалася підготовка до перших справжніх демократичних виборів.
Як сталося, що замість очікуваної демократизації і економічного розквіту Ірак одержав повстання проти окупаційної влади, громадянську війну й Ісламську республіка Іраку, яка перетворилася на ІДІЛ?


© Петрович [09.02.2017] | Рейтинг: 45.0/34 | Переглядів: 4012

2 3 4 5 45.0/34





Коментарі

1 2 3 4   »
09.02.2017 10:23:32
5
І, якщо дозволите, в очікуванні частини другої, мимоволі порівнюючи з росукрвійною, зроблю помітку на  полях - треба було коаліції одночасно вдарити і по іранському режимові, може б тоді склалося краще. Ідеологія і в Ірані, і в Іраку, як виявилося, була однієї природи. Так само, як і в Києва з Москвою. Якщо "коаліція" прищемить хвіст тільки нашому режимові, бути ІДІЛу в Україні, яякщо тільки кремлівському - бути ІДІЛу в Росії.  
Не згоден Згоден  Підтримка: 33%(3/9)

09.02.2017 10:37:00
Дюма 09.02.2017 10:23:32
треба було коаліції одночасно вдарити і по іранському режимові
У "гнилого" іранського режиму була потужна ідеологія - іслам. Вона так мобілізувала народ, коли вторглася іракська армія, що захищати країну від загарбників пішли чоловіки віком від 12 до 80 років. Завойовувати таку країну рівнозначне винищенню половини населення. Навіть монголо-татарська орда таку мету не ставила. Завоювання без ясиру й данини не мають смислу.
Інша справа допомогти країні скинути тирана, який винищує власний народ війнами і репресіями.
 
Дюма 09.02.2017 10:23:32
бути ІДІЛу в Росії
Хто це знає? Швидше за все народу, який пристосувався до життя в тоталітарній державі, легше пристосуватися до нового диктатора, ніж до свободи. Живуть же донбаси в ДНР і ЛНР, не повстають і не вимагають демократії. У них винен у війні не Путін, а американці, всесвітня сіоністська змова і бандерівська хунта.  
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

09.02.2017 10:57:30
Так само, як і у нас. Вся справа в конструкції свідомості, адже ця конструкція встановлюється на початку життя кожного індивіда і впродовж життя мало змінюється. Йдеться, звичайно, про пересічних індивідів.
 
Окупанти зламали той устрій життя, який був комплементарним до устрою свідомості поточних поколінь іракців, і іракці, не знаходячи в житті зрозумілого їм устрою (після звільнення їх американцями), влаштували бунт. Так на уламках саддамівського устрою зросли будяки ІДІЛу.
 
У нас, слава богу, окупанти не зламали рідну авторитарну систему, тому вона просто собі продовжує існувати. Устрій нашого життя знаходиться у комплементарності до переважно совкової свідомості наших громадян.
 
Прискорювати зміну ментальних патернів згубно. Це доведено, зокрема Наполеоном Бонапартом, який спробував розповсюдити досягення французької революції на тогочасні монархічні феодальні терена Європи. Населення тих терен дало спротив такій невчасній модернізації.
 
Середня швидкість модернізацій не повинна перевищувати швидкість оновлення відповідної популяції.
 
От ми, наприклад, чекаємо терпляче появи нових поколінь для розгортання хвилі територіального самоврядування.
 
Гарне ІМХО, 5
 
Востаннє редаговано Карт 09.02.2017 11:45:17
Не згоден Згоден  Підтримка: 60%(3/5)

09.02.2017 11:04:33
Петрович 09.02.2017 10:37:00
У "гнилого" іранського режиму була потужна ідеологія - іслам
І в Іраку - іслам, тільки в іншій версії. Різночитання якраз вистачило для мотивування обох народів.
  Москва та Київ також не надто різняться в ідеології (і там і там - панівна ідеологія - гроші, відмінність -  в кишенях ), а для мотивації свого народу диктатор російський "винайшов" для нього свою версію "православія", ну а нам, українцям, тим, кому не хочеться в ново/старо/навернені, не лишається нічого, крім, як боронитися від хунвейбінів. Але чим такий стан може не подобатися ідеологам "бабла" в Москві та Києві ? Як кажуть, менше народу, більше кіслороду. У міжнародних "коаліціантів", імхо, є вибір:
1. Принудити вищих українських ідеологів бабла до "миру" (звідси моє песимістичне - буде ІДІЛ у нас )
2. Принудити вищих московських ідеологів бабла до "миру" (звідси моє нейтральне - з"ява ІДІЛу в Росії)
3. Ліквідувати режими ідеології бабла і в Москві, і в Києві, щоб не перетікали з однієї баблостолиці в іншу, як сталося у випадку з кримолугандоном (звідси моє оптимістичне - буде важко, і там, і тут, але без іділів).        
Востаннє редаговано Дюма 09.02.2017 11:07:46
Не згоден Згоден  Підтримка: 86%(6/7)

09.02.2017 11:14:32
5
 
Мой уважаемый Петрович, хочу с Вами немного не то, чтобы поспорить...
 
Подходить с лекалами западной демократии ко всему этому исламскому клубку - бессмысленно. Что уже не один раз доказывало вмешательство туда разных стран. Там свой менталитет, свои, непонятные нам, религиозные направления в исламе и пр. Попытки стран Запада, в основном США, свергнуть местных царьков, как правило приводили к очень негативным безвыходным последствиям. Давайте вспомним Ливию, Египет, да и сегодняшнюю Сирию не будем забывать. Свержение диктаторов там заканчивалось приходом к власти религиозных фундаменталистов и гражданской войной.
 
И про Лугандонию, пжст, не надо так прямолинейно biggrin Там ситуация намного сложнее, чем просто природная привычка подчиняться своему царю. К тому же нынешнее положение дел там консервируется очень слабой международной политикой режима Порошенко и его, режима, необузданной тягой к обогащению любыми средствами. Roza
Востаннє редаговано Alihan 09.02.2017 14:23:54
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(6/9)

09.02.2017 11:31:16
Дюма 09.02.2017 10:23:32
Якщо "коаліція" прищемить хвіст тільки нашому режимові, бути ІДІЛу в Україні

танунє, який ІДІЛ? Ми ж іншої віри - невже будемо різати кафірськи глотки та розширювати кордони ІДІЛу на весь український світ?
 
ІМХО - військова операція Штатів в Іраку на мою думку пов'язана з ринком енергоносіїв. Штати не втручались би в цей регіон, якбиб там окрім піску нічого б не булу - а там же нафта і газ. За тим же принципом Путлєр поліз до Сирії. Бо Сирія - якраз між Катаром, Іраном та Європою. Катар - 3-й в світі видобувач природнього газу. А Іран - один з провідних видобувачів нафти. Контрольючи Сирію Кремль буде впливати на весь Близько-Східний ринок нафти та газу.
 
Я до того, шо в основі любої війни лежать прагматичні економічні важелі
Востаннє редаговано Сліпий Пью 09.02.2017 11:32:19
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

09.02.2017 11:45:56
Сліпий Пью 09.02.2017 11:31:16
танунє, який ІДІЛ? Ми ж іншої віри - невже будемо різати кафірськи глотки та розширювати кордони ІДІЛу на весь український світ?
Образно, звичайно. Наші "принци гаррі" тримаються подалі від фронту і думають, що вони сильно мудрі, а між тим за такої "мудрості" сформувалася цілком народна армія. От вона-то і буде за основу...якшо шо..
 
Сліпий Пью 09.02.2017 11:31:16
Я до того, шо в основі любої війни лежать прагматичні економічні важелі
Важелі важелями, але жодного з названих і ще не названих Петрович диктаторів (а точніше, на мою думку - тиранів) ніхто силком до агресії не спонукає. Треба просто уважно слідкувати за хронологією: це СПОЧАТКУ Хусейну забандюрилося захопити Кувейт, а Хуйлу Україну (а Гітлеру Чехословаччину), а вже потім пішли в хід "важелі".
Востаннє редаговано Дюма 09.02.2017 11:47:32
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

09.02.2017 11:52:11
Людина здатна забути про свою людяність заради безглуздої ідеології, виконуючи й перевиконуючи накази харизматичних лідерів, які закликають вбивати всіх, кого вони назвуть ворогами.
(Ф.Зімбардо "Ефект Люцифера")

 
1.
а хто може визначити,яка ідеологія"безглузда" !?
це те саме,що релігія.
Представники Інших релігій завжди назвуть вашу безглуздою.Devil
 
2.десь чув чудовий вислів.

погляди ,за які не варто віддати життя-НІЧОГО НЕ ВАРТІ.
Востаннє редаговано Pavlotex 09.02.2017 11:52:29
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)

09.02.2017 11:55:36
Як сталося, що замість очікуваної демократизації і економічного розквіту Ірак одержав повстання проти окупаційної влади, громадянську війну й Ісламську республіка Іраку, яка перетворилася на ІДІЛ?

Авторці раджу звернути увагу,що "ісламський фактор" - явище  не таке вузьке,щоб його обмежувати лише Іраком і навіть Близьким Сходом...
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)

09.02.2017 11:56:04
Дюма 09.02.2017 11:45:56
От вона-то і буде за основу...якшо шо..
Та не буде .. Той народ, що знаходиться в армії, не обтяжений демократичними смислами. Отже, наші авторитарщики зуміють спрямувати його енергію в "правильному" напрямку.
 
Yes
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

09.02.2017 12:00:27
Карт 09.02.2017 10:57:30
Окупанти зламали той устрій життя, який був комплементарним до устрою свідомості  поточних поколінь іракців, і іракці, не знаходячи в житті зрозумілого їм устрою (після звільнення їх американцями), влаштували бунт.
Американців зустріли як визволителів і вони не ламали устрій життя іракців. Помилкою окупантів була люстрація, яка зробила недієздатним державне управління і силові структури.
Карт 09.02.2017 10:57:30
Середня швидкість модернізацій не повинна перевищувати швидкість оновлення відповідної популяції.
Не однозначно. Комуністичні режими успішно модернізували своє покоління і воно дало наступне покоління з модернізованою свідомістю.  
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(1/2)

09.02.2017 12:09:56
Петрович 09.02.2017 12:00:27
Американців зустріли як визволителів і вони не ламали устрій життя іракців. Помилкою окупантів була люстрація, яка зробила недієздатним державне управління і силові структури.
Ну, то чому ж "не зламали"? Знищили диктатора, а "диктатор" був ключовим елементом їхньо патерналістського устрою. Люстрували партію, а партія була необхідним інструментом авторитарії .. Що ж вони їм залишили з того, що було? Квазідемократичні установи, які без диктатора і партії нічого не варті?
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(1/2)

09.02.2017 12:13:40
Дюма 09.02.2017 11:04:33
І в Іраку - іслам, тільки в іншій версії. Різночитання якраз вистачило для мотивування обох народів.
Етнічно там різні народи, в Ірані - перси, в Іраку - араби. Іслам в обох країнах переважно шиїтський. Мотивація до війни пересічних однакова, іранцям перед боєм видавався в руки номерок на вхід до раю, а іракці мали усне запевнення, що загибель у священній війні гарантує місце в люкс-номері раю, зате сім'я загиблого на землі отримувала автомобіль, ділянку під забудову і безвідсоткову позику на спорудження будинку.
Дюма 09.02.2017 11:04:33
Москва та Київ також не надто різняться в ідеології
Не більше, ніж Багдад і Тегеран. Москва намагається творити православну версію ісламу, як більш придатну для тоталітарної держави, мабуть, все відчутніша частка ісламського населення у Федерації. biggrin
 
Дюма 09.02.2017 11:04:33
звідси моє оптимістичне - буде важко, і там, і тут, але без іділів
ДНР-ЛНР без релігійної складової ніколи не стане аналогом ІДІЛ. Але хрін за редьку не солодший.
Востаннє редаговано Петрович 09.02.2017 12:37:33
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(4/4)

09.02.2017 12:14:41
Карт 09.02.2017 11:56:04
Та не буде .. Той народ, що знаходиться в армії, не обтяжений демократичними смислами
А яка в ІДІЛі демократія ? Навіть не обіцяють.
Карт 09.02.2017 11:56:04
Отже, наші авторитарщики зуміють спрямувати його енергію в "правильному" напрямку.
От на цьому наші можновладці і спаляться. Вони думають, що світ покритий соломою, та він тільки притрушений. ВС не введений, армія воює без погон, теоретично, по закону, кожен від начгенштабу до рядового бійця - злочинці. Про це зараз ніхто не згадує, але як тільки відкриють першу кримінальну справу (а інакше як авторитарщикам зберегти матрицю ідеології бабла ? ), так воно й вибухне.    
Востаннє редаговано Дюма 09.02.2017 12:15:54
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(4/4)

09.02.2017 12:17:52
Карт 09.02.2017 10:57:30
Вся справа в конструкції свідомості, адже ця конструкція встановлюється на початку життя кожного індивіда і впродовж життя мало змінюється.
Людина - не тарган, живе не інстинктами. Невже не помічаєте змін у своїй свідомості зараз у порівнянні з 30 років тому? Соціальні вибухи і емоційні потрясіння змінюють і бачення світу, і алгоритми поведінки. Можна позаздрити, якщо Вас це обминуло.
Карт 09.02.2017 10:57:30
Прискорювати зміну ментальних патернів згубно.
Це вибір рубати собаці хвіст відразу, чи частинами?
Востаннє редаговано Петрович 09.02.2017 12:18:06
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

09.02.2017 12:26:17
Петрович 09.02.2017 12:00:27
Комуністичні режими успішно модернізували своє покоління і воно дало наступне покоління з модернізованою свідомістю.  
І при комуністичному режимі свідомість змінювалася разом із зміною поколінь і не швидше.
Покоління югославських і фінських жіночих чобіт було модернізованим по відношенню до попередніх поколінь китайських плащів.
Якби обставини життя не змінювались, то не змінювалась би і свідомість разом із зміною поколінь. Завдяки технологічній модернізації кожне нове покоління починає від того рівня, до якого покоління батьків ледь дотягується. Так відбувається модернізація суспільної свідомості - зміною поколінь.
 
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)

09.02.2017 12:31:10
Alihan 09.02.2017 11:14:32
Подходить с лекалами западной демократии ко всему этому исламскому клубку - бессмысленно. Что уже не один раз доказывало вмешательство туда разных стран. Там свой менталитет, свои, непонятные нам, религиозные направления в исламе и пр.
Доведено, що у світі 100 000 різних релігій і культів, але не 100 000 цивілізацій. Генетично люди не надто відрізняються. В ісламському клубку теж є держави, які вбудовані в західну цивілізацію зі своїм культурним колоритом. Наявність нафти швидше цьому сприяє, ніж заважає.
Є ментальна відмінність між країнами посткомуністичними і щиро імперіалістичними - погана система управління і хороша система управління, є в системі зворотній зв'язок і немає звортного зв'язку. І мусульмани з Близького Сходу,  і вихідці з посткомуністичних країні вибір роблять на користь західної цивілізації. Куди подалися біженці з Іраку й Сирії? В ментально близькі Єгипет? Туреччину? Іран? Ні - в Європу!
 
Чи не хотіли б Ви, щоб США дали нарешті українській армії сучасну зброю і РФ назавжди втратила інтерес до ментального братства з Україною?
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(3/3)

09.02.2017 12:36:37
Сліпий Пью 09.02.2017 11:31:16
Штати не втручались би в цей регіон, якбиб там окрім піску нічого б не булу - а там же нафта і газ. За тим же принципом Путлєр поліз до Сирії.
Країна, яка купує нафту на Близькому Сході, і країна, яка торує нафтою, не можуть мати однакові інтереси. США потрібен там мир, бо в мирні часи ціна нафти зменшується. РФ потрібна війна, щоб ціна нафти зростала. Війна - не єдиний фактор, який впливає на ціну нафти, але один з найважливіших. Ціна нафти - не єдина причина для війни, є значно важливіша - ідеологія як складова державної і наддержавної  влади .
Востаннє редаговано Петрович 09.02.2017 13:53:38
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(3/3)

09.02.2017 12:46:16
Петрович 09.02.2017 12:13:40
ДНР-ЛНР без релігійної складової ніколи не стане аналогом ІДІЛ. Але хрін за редьку не солодший.
ДНР-ЛНР - ні, а Україна вже має свою проривну (це я з повагою кажу) релігію - Майдан. Києвомосква вчасно підсуєтилася, віднайшовши антидот - православнутих, з надією, що вони взаємознищуться кожен за свій квиток " в рай". Припинити те взаємознищення дочасно - смертельний ризик для Києвомоскви. І якщо Москва ще має змогу (і швидше за все так і зробить) перекинути своїх іділівців в Білорусь на доспалення, то у Києва справи кепські. Як по-людськи передати владу Майдану вони не знають ( хоч їм годинами це пояснював один з кращих вчителів планети Джо Байден) та й підозрюю, що не дуже й хочуть.    
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

09.02.2017 12:47:18
Петрович 09.02.2017 12:17:52
Людина - не тарган, живе не інстинктами. Невже не помічаєте змін у своїй свідомості зараз у порівнянні з 30 років тому?
Справа не в інстинктах, які зумовлені генетикою, а не навчанням. Справа у звільненні людини завдяки досягненням технологій (які, до речі, йдуть з демократичного світу). Свідомість вільної людини відмінна від свідомості людини з патерналістського "населення".
 
А те, що свідомість пересічної людини в певному сенсі консервується після певного віку, немає нічого дивного (тобто є нормальним). Скажімо, якщо для патерналістів нормою є "не висовуватись, не казати зайвого, дают-бєрі, бьют-бєгі і т.і.", бо такі алгоритми допомагають зберегти себе і свою родину, то ця людина до кінця життя залишиться людиною з патерналізму.
 
Колись мій співробітник, який пережив блокаду Ленінграду, зізнався, що з'їдає яблуко до хвостика і нічого не може з цим вдіяти.
 
Звичайно, що ступінь консервації у різних осіб є різною. Я, скажімо, все свідоме життя не користувався (так мені здається) чужими формами мислення (хіба що як паливо для власного генератора) а завжди вибудовував свої. Тому моя свідомість, яка є продуктом моїх зусиль, за 30 років суттєво змінилася. Але чи є в ДД хоч одна особа, яка не сприймає мої виступи з певним ступенем роздратування?
 
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

1 2 3 4   »











...




programming by smike
Адміністрація: zavhoz@durdom.in.ua
© 2007-2017 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login