Про свавілля Облгазів та й «Закарпаттягазу» зокрема, щодо споживачів більшість  чує не вперше, навіть сюжети по телебаченню були. На жаль, у більшості Закарпатців представники цієї установи здебільшого асоціюються з словником ненормативної лексики. І дійсно, з фактів описаних нижче випливає, що обласний монополіст взагалі чхав на свою репутацію.

Але,  я не думав, що масштаби настільки вражаючі, поки родичів моєї дружини не торкнулась ця проблема і я,  вирішив вникнути в це питання, проаналізувати та висвітлити цю тематику у ракурсі, «Що не так?» «І як запобігти таким ситуаціям» в майбутньому. В. Гройсману на замітку, Облгази теж «Бізнес кошмарять» © та й інших споживачів інколи серйозніше, ніж всі державні контролюючі органи разом взяті.  Про зазначену схему «Доїння на гроші» на прикладі одного споживача і піде далі мова.

Є у місті М. кафе ТОВ «Л», яке дає роботу 6 громадянам, і яке опалюється на жаль газом. У  2015 року вирішили замінити котел, на більш економний, з вищим ККД. Звичайно, звернулись по розробку Технічних умов до філіалу «Закарпаттягазу». Відповідно, після розробки Технічних умов та їх погодження відповідно до чинного законодавства, звернулись  до того ж філіалу «Закарпатгазу» щодо встановлення нового котла. Варто підкреслити, що всі вищевказані послуги були оплачені, а витратні матеріали куплені замовником у повному обсязі, і це далеко не малі кошти. Після встановлення працівниками «Закарпаттягазу» котла, ТОВ «Л» звернулись до них з заявкою про запуск та здали Технічні умови монополісту, про що є відповідні письмові докази про прийняття цих документів. Нормальна освічена людина сказала б, що все в порядку, тим більше, що працівники місцевого філіалу «Закарпаттягазу» запевнили що все гаразд. Та й було все гаразд, контролери/інспектори «Закарпаттягазу» щомісячно приходили знімати покази лічильника та оглядали газові прилади, систематично надходили  рахунки на оплату блакитного палива. І ніяких нарікань.
Але, в кінці листопада 2016 року прийшли представники «Закарпаттягазу», почали складати акт про порушення, а саме, самовільне  встановлення газового обладнання, оскільки відсутній Акт на пуск, - виходить ще й такий документ має бути у споживача. Лунали погрози відключити заклад від газопостачання, погрози космічними сумами штрафів.  Акт про порушення звичайно керівник закладу відмовилась підписати. Тобто, виходить ЦІЛИЙ РІК технічні умови з заявою про пуск ЛЕЖАЛИ у монополіста, а він і не подував поінформувати абонента, що необхідний такий документ, як акт на пуск.  А як же ж тоді пункт 1, чинної  Постанови  Кабінету  Міністрів України «Деякі питання застосування  принципу мовчазної згоди» ??? Де йдеться, що:
1. Установити, що в разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту   господарювання   документа дозвільного  характеру  або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити  певні  дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру   через   10  робочих  днів  з  дня  закінчення  строку, встановленого  для  видачі  документа  дозвільного  характеру  або прийняття  рішення  про  відмову в його видачі,  на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

Але і це ще не все. Виявляється, Технічні умови розроблені та погоджені фахівцями філалу Закарпаттягазу»  (є печатки відповідних підрозділів) є неправильними, оскільки в Технічних умовах запроектований та встановлений лічильник газу Х4 рахує неадекватно, оскільки максимальна сумарна потужність газових  приладів перевищує потужність лічильника. Тобто, фахівці «Закарпаттягазу» помилились розробивши Технічні умови, а винуватий споживач.
Але, як людина зайнята власною справою керівник ТОВ «Л» вирішила скандалу не піднімати, у судові та відповідні контролюючі органи не скаржитись, піти на фінансові втрати та по-новому переробити технічні умови і оплатити новий більш потужний лічильник Y6, оскільки сварки бізнесу не допомагають, а скарги до державних контролюючих органів, як показує досвід інших споживачів нічого не дадуть тому, що ця обласна монополія підконтрольна відомому олігарху.

Все б було нормально, але у січні 2017 року на адресу ТОВ «Л» надійшов лист з проханням з’явитись n-го лютого до «Закарпаттягазу» на комісію по розгляду вищевказаного питання. Керівник ТОВ «Л»  зі спокійною душею з’явилась на зазначену комісію, оскільки лічильник замінено, нові Технічні умови здані до «Закарпаттягазу», а щодо неадекватності/помилковості попередніх Технічних умов – це помилка фахівців «Закарпаттягазу».
Зазначену «комісію» очолював гр. Г., комерційний директор «Закарпаттягаз», присутні були ще декілька осіб (не представились) в. т.ч. юрист «Закарпаттягазу». Вислухавши однобокі претензії та звинувачення в «крадіжці» газу, в тому що споживач ніби спеціально встановив обладнання щоб лічильник погано рахував, «де акти пуску», «читайте газовий кодекс» і т.д. Споживач пояснив аргументацію, яка вище вже описувалась, і яка була викладена гр. Г. Навіть не слухаючи до кінця, гр. Г. оголосив «розрахунки по середньому» за пів року і повідомив, що вони становлять 250 тисяч грн. Аргументація, де були ваші працівники, які щомісячно ходять на перевірки, відповів, що вони їх всіх розганяють і борються з їхньою некомпетентністю, і це взагалі не його проблема, а от споживач сам має контролювати себе і їх працівників (Закарпаттягазу), та розбиратись, що добре в Технічних у мовах, що – ні.
Але, він може запропонувати укладену письмово «мирову угоду на 30 тисяч гривень», прекрасно розуміючи, що сума у 250 тис. грн. для такого малого підприємства непідйомна і підприємство буде вирішувати проблемне питання у судовому порядку. Спілкуванням з генеральним директором паном Ш. (чи це він взагалі був?), який зайшов після виходу-заходу одного члена т.з. «комісії», і який відмовчувався і робив вигляд, що роздивляється технічну документацію - нічого не дало. Також гр. Г. повідомив, що якщо ТОВ навіть подасть в суд та виграє його, то моральна та фінансова  компенсація від «Закарпаттяазу» вряд-чи  буде призначена судом, і ми вийдемо «на нуль», а от ви капітально витратитесь на адвокатів. Так що погоджуйтесь!.

Звичайно, рішення за власником платити, чи - ні газовим ділкам, чи подавати до суду, чи - ні. Притягненню до відповідальності монополіста, на жаль не сприяє занадто м’яке законодавство України, яке написано під тих же монополістів (олігархів).

Приклад сумнівної оборудки працівників «Закарпаттягазу» досить примітивний та простий, хоча й психологічно та логічно безпрограшний. Шляхом затягування часу та маніпулювання документацією, плюючи на законодавство України штучно створювати перепони і цілий рік не повідомляючи абонента/споживача,  що потрібен такий документ як «Акт на пуск», що в його технічній документації якісь негаразди (розробленій та затвердженій «Закарпаттягазом») наповнити додатково бюджет монополіста. Не здивуюсь, якщо преміальні у відсотках суттєво прив’язані до таких «розрахунків по середньому» витягнутих від споживачів. Також представники «Закарпаттягазу» розуміючи, що вартість адвоката та інші супутні фінансові та інші витрати споживача у разі розгляду у судовому  порядку можуть перевищити т.з. «мирову угоду»,   більша частина споживачів не зважаючи на порушення своїх прав скоріш за все, заплатять відповідну суму.
Можливо, щоб запобігти таким ситуаціям в майбутньому необхідно ініціювати внесення радикальних змін до законодавства та нормативно-правових актів України. Наприклад:

а) Встановлення чітких штрафних/фінансових санкцій щодо монополістів у сфері тепло,-енергопостачання, надання прямих повноважень Державним органам з контролю у сфері тепло,-енергопостачання, житлово-комунальних послуг житлово-комунальних послуг (напр. Антимонопольному Комітету) БЕЗ СУДУ призначати фінансові (штрафні) санкції в ході перевірок при порушенні прав споживача/ів, які призвели до його збитків  у розмірі з розрахунку одну тисячу грн. за кожну (одну) гривню збитку споживача. Кошти, які надійшли від зазначених санкцій розподіляти у пропорції 50% на 50% між споживачем та державним/місцевими бюджетами;
 
б) заборонити монополісту без участі представника/-ків уповноважених Державних органів з контролю у сфері тепло,-енергопостачання, надання житлово-комунальних послуг призначати, чи розглядати штрафні санкції, чи інші грошові нарахування споживачам, якщо розмір цих нарахувань чи санкцій перевищує один (напр.) неоподаткований мінімальний розмір заробітної плати.
 
Після заходів подібного характеру, вряд чи якийсь монополіст піде на порушення прав споживача.