Почну здалеку, ще з чотирнадцятого. Якраз тоді, коли лише почалось усе на Донбасі, я мав невідкладну поїздку до Ізяслава. На кільці у Клубівцях підхопив попутника до Тернополя. Попутник виявився дрібним підприємцем з Вінничини. В дорозі розговорилися і він розповів про свої сумні справи. Його бізнес полягав у торгівлі усілякою городиною, яку він возив з Вінничини на Донбас. Бізнес, який він налагоджував роками, зник в один день. Людині довелося шукати нових способів для добування засобів для прожитку.
Тоді обірвався бізнес багатьом дрібним та середнім підприємцям. Згідно з першим правилом бізнесу, яке гласить: "Бізнес має провадитися у будь-які часи та за будь-яких систем" якась частина з прогорілих підприємців зайнялась контрабандою, хтось був змушений перепрофілюватися чи просто лишив бізнес. До речі, чималий відсоток наших фронтовиків є якраз такими бізнесменами - "погорільцями". А от з великим бізнесом у нас усе інакше склалося.
Тепер саме час починати згадувати, як це було спершу в Криму. Наш незабутній прем'єр з кулею в лобі, піславши в ігнор залишки колишнього хоч публічного, але сумління, проголосив захоплений вогогом півострів вільною економічною зоною. Тому що "Бізнес має тривати...". А от для того щоб це блядство хоч якось зупинити, знадобилося активне втручання представників громадянського суспільсва. Та, що влада, розвернула голоблі в інший бік, не бажаючи вкоротити собі політичного віку. Попутно  скажу - торгівля України з Кримом остаточно так і не ліквідована.
Зараз ми маємо повторення кримської ситуації, правда з іншими виконавцями та в набагато складнішій ситуації.
Які проблеми оголила блокада? Спробую порахувати.
1. Торгує наша владна еліта, торгує аж свистить, використовуючи при цьому нелегальні схеми збагачення.
2. Незаконними торговими шляхами в Україну може потрапляти що завгодно, хто завгодно і скільки завгодно, оскільки рівень контролю над залізничними перевезеннями дорівнює нулю.
3. Абсолютно безпардонно використовуються силовики вкупі з тітушками для зняття блокади. Для мене це означає, що від свого влада відмовлятись не збирається, вступати в діалог з суспільством наміру не має.
4. Розпочато інформаційну війну проти блокади, йдуть секуляції під прикриттям державних інтересів.
5. Очікується початок політичних спекуляцій від чих, хто прагне вскочити у найвищі владні крісла.
 
Я не хочу наводити якихось фактів чи власних аргументів, але зверну увагу на один тепер уже історичний, але факт. Саме після кримської блокади "Правий сектор" якось нівелювався і перестав бути помітним у суспільному та політичному житті. Що сталося насправді - не знаю, але пов'язую саме з блокадою. Можу припустити, шо з ПС потужно попрацювали наші спецслужби, які до речі, ніколи не були байдужими до додаткових доходів від усіляких "цікавих бізнЕсів".
Ряд авторів, що пишуть на цю тему з неслабеньким апломбом говорять про те, що блокувальники відбирають у влади право на насилля. От лиш чомусь ніхто з них не спішить згадувати про те, що народ відбирає у держави право на насилля тоді, коли влада ставить себе поза законом, як це було на Майдані. А зараз якраз один із таких випадків.
Ще одне. Стосвно персоналій. Не всім подобаються особистості, задіяні у блокаді, в тім числі й мені не всі. Але чомусь там немає ні Ляшка, ні Люлі, ні полум'яного Гончаренка чи великого правдолюба Рабіновича. Так що не в персоналіях справа напевно, а в суті того що відбувається.
Резюмець: вважаю що суспільсво усіляко повинне підтримати цю акцію, ба усіляко сприяти її поширенню.