Нестерпний сморід, піднятий рядом «українських політиків» примушує мене взятися до роботи навіть у Різдво Христове. Ідейні нащадки  шарікова і соратники лаврова верещать, як недорізані свині, про «кричущу несправедливість», допущену Україною щодо Ізраїлю. Наш МЗС, бачите, дозволив собі підтримати антиізраїльську резолюцію, та ще й після того, як Ізраїль підтримав нашу резолюцію по Криму. Порушено «принцип взаємності», основу світової дипломатії! Та і з реакцією Ізраїль не забарився - премєру поцману не бачити тепер історичної батьківщини, хіба на колінах приповзе, із ключами від України в зубах… Україна втратила одного з останніх друзів! Жах та й годі..
От тільки «принцип взаємності» є основою дипломатії лише у кацапів і рівних їм за інтелектом  і мораллю африканських людожерів. Решта світу принаймні вдає, що живе за міжнародними законами, отож для них головним принципом дипломатії (хоча б на словах) є дотримання міжнародного законодавства і виконання (нехай лише формальне) взятих на себе зобов’язань по міжнародних угодах. Звичайно, нічого подібного на практиці вони не дотримуються (згадаймо Будапештський меморандум), але хоча б декларують – дяка їм і на тому.
Навмисно не хочу вдаватись у категорію справедливості – вона у кожного своя. Із законністю трохи простіше – вона теж, звичайно, у кожного своя, але ж події відбувалися в ООН, отож мало б йтися про законодавство ООН. А згідно нього Єрусалим є територією ще не створеної палестинської держави, а Ізраїль є щодо цієї території агресором і окупантом .
Отож на думку вищевказаних «українських» політиків Україна мала б погодитись із правом Ізраїля захоплювати і заселяти чужі землі, оскільки Ізраїль погодився з правом України відстоювати свої землі, окуповані кацапами. Бо ж «принцип взаємності»!
Звичайно, кацапія одразу б використала такий прецедент. Лисий гном уже верещав би про подвійні стандарти. «Маленькому Ізраїлю можна окуповувати і заселяти чужі землі, а великій росії –зась?!». Ал що до того «українським» політикам. Українські інтереси їм не болять – головне інтереси своєї батьківщини захистити!
Біда цих «політиків»  полягає  в тому, що голос крові у них переважає не лише совість (якої в них немає) але і розум (який у них є). А наша біда – в тому, що ми не обираємо у владу українців, погоджуючись на будь-якого мерзотника, якого підсовує нам телевізор. Звичайно, не всі українці є патріотами, але патріотів серед них набагато більше, ніж серед нинішнього правлячого класу, де патріотів не спостерігається взагалі. Вірніше, як зясувалося, патріоти серед них є, але іншої держави. Вони не лише їдять наш хліб, але і визискують з нас останнє. І при цьому відстоюють інтереси Ізраїлю на шкоду Україні. Бо ж саме туди всі вони збираються втікати із награбованим у нас. Я абсолютно не проти того, щоб громадяни України інших національностей жили поряд з нами і мали всі громадянські права. Якщо вони, звісно, є патріотами України і шанують культуру і звичаї нашого народу.  
Але чому вони мають нами керувати?! Уявіть собі спікера Кнессету чи прем’єра Ізраїлю на прізвище Петренко. Уявили? Я вам щиро заздрю – у мене не вийшло. З нашим «владцями» все зрозуміло – це стадо свиней, яке викопує дуба, з якого харчується, бо сподівається потім утікти до теплого хліву.  Незрозуміло з нами – чого ми їх досі терпимо?! Адже нам тікати точно нікуди!
Найбільше вражає у цій ситуації той факт, що наше МЗС прийняло рішення в інтересах України. Нічого подібного не спостерігалося так давно, що ми встигли відвикнути…  Адже Україна, як відомо, є найтолерантнішою державою світу – вона принципово не втручається навіть у свої власні внутрішні справи. Що сталося цього разу? Не знаю. У чугункіна прокинулась совість? Абсолютно неможливо – нічому прокидатись. Чи голос розуму здобув перевагу над голосом крові? Малоймовірно. Скоріше за все хтось із патріотично налаштованих українських дипломатів здійснив диверсію проти генеральної лінії і позбавив прем’єра такого жаданого візиту додому. Хто – скоро дізнаємось. Той, кого невдовзі звільнять.
Стосовно «дружби» яку ми втратили. Спеціально для тих, хто ще не зрозумів, що дружби між державами не буває. Ізраїль відмовив жертві агресії (Україні) у безпілотниках (а вони у них найкращі в світі), але продовжує поставляти їх агресору (кацапії), отож у пролитій нашій крові є чимала частка на руках цих «друзів». США завжди підтримували Ізраїль навіть всупереч власним інтересам. Що поробиш – їхній правлячий клас не надто відрізняється від нашого нинішнього. Щороку Ізраїль отримує 6 мільярдів доларів прямої фінансової допомоги від США. Не кредитів, у яких відмовляють Україні, а ПОДАРУНКІВ. І американські політики не кажуть, що їм важко пояснити своїм виборцям, чого їхні гроші йдуть бозна кому (як вони  пояснюють нам відсутність кредитів). Просто дають без всяких пояснень. А Україні, яку вони зобов’язалися захищати, виділили аж 300 мільйонів, які дадуть не грошима, а усіляким непотребом, який і продати не можна – лише викинути. Несправні Хаммери і непрацюючі РЛС та безпілотники ми вже отримали. Що дадуть цього разу – прострочені сухпайки чи кремнієві рушниці? Побачимо. Але в даному випадку йшлося про порушення міжнародного права настільки кричущі, що навіть такі віддані союзники не наважились ветувати резолюцію ООН, яку і ми підтримали.
Ми  маємо зараз чудову можливість придивитися до «наших» політиків! Надто до ретельно фарбованих. Всі, хто плаче зараз про втрачену ізраїльську дружбу – відкриті вороги нашої держави і нашої нації. Імя їм -легіон. Але, крім того, кожен має і власне, за яким його впізнаємо ми.  Запамятовуйте їх поіменно – вони того варті. Щоб не обрати їх ще раз.
Можна перейменувати Боруха Берштейна у Борислава Березу, оголосити його навіть членом «правого сектору» але гниле нутро все одно вилізе назовні. Адже проблема насамперед у ньому, а не у національній приналежності.
Усіх українців щиро вітаю з Різдвом Христовим! Христос Народився! Давайте загадаємо наше спільне бажання у цей чарівний день – і воно неодмінно збудеться! Ми обов’язково житимемо у вільній, справедливій, багатій країні. Якщо тільки не сидітимемо і не чекатимемо, що хтось побудує її за нас…