21 грудня в Умані був скоєний акт вандалізму: в святе для хасидів місце, синагогу з могилою хасидського святого (цадика) Нахмана - місце поклоніння і паломництва хасидів з усього світу, увірвалася група молодиків у масках, що вигукували антисемітські образи, як зазначають свідки, російською мовою (!) (принаймні так повідомляє ізраїльський портал Ynet: "Group of skinheads entered compound of Rabbi Nachman of Breslov's gravesite, screamed anti-Semitic slurs in Russian..."). Кажуть, багато хто зі свідків знімав це на мобільні телефони, так що, сподіваюсь, скоро матимемо змогу побачити це й почути.
Вони залили чи то кров'ю, чи то фарбою, що імітує кров, підлогу, стіни і саме священне для хасидів місце над могилою, жбурнули свинячу голову з вирізаною на ній свастикою і застосували проти тих, хто молився, сльозогінний газ.
Для мене особисто ця подія обурлива, її учасники викликають огиду. А як ще можна ставитись до расистського шабашу середньовічного пошибу на кшталт подібного?
Для мене цей акт був ще й неочікуваним: адже я, проживши довгий час в Росії, бачив, що на її тлі Україна вирізняється незрівнянно більшою толерантністю і релігійною терпимістю.
Крім того, наскільки знаю, Ребе Нахман з Бреслава не тільки не мав стосунку до євреїв-кровопивць з тих, що обдирали українців до липки, - він взагалі представляв, так би мовити, єретичний напрямок іудаїзму з точки зору канонічного єврейського богослов'я (хай вибачать і поправлять мене за можливі недоладності у формулюваннях люди, що знаються на іудейській теології).
То святий для єврейської бідноти, а не для багатих іудеїв, які мали кожен своє приватне, оплачене місце в синагозі.
То померлий єврейський праведник, що заповідав поховати себе саме в Умані - місці, в якому лютою смертю загинуло разом з дітьми багато нещасних, ні в чому невинних євреїв, які попали в жорна гайдамацької помсти, спокутуючи гріхи своїх єдиновірців-лихварів (розлючені й доведені до відчаю селяни-гайдамаки не розбирались, правий ти чи винуватий: для них було достатньо, що ти поляк, католик чи "жид").
Як би не ставитись до хасидів - послідовників Ребе Нахмана, це не та людина, над пам'яттю якої можна так цинічно знущатись.
Ну і нарешті, я розумію, як ця подія вдарить по міжнародному іміджу України.
А новина тим часом пішла по світу. Ряд інтернет ресурсів поспішили оголосити скоєне справою рук українських націонал-радикалів. Неважко передбачити реакцію Ізраїлю, єврейських (хасидських) діаспор по всьому світу, в тому числі в Європі і особливо в США, з їх могутнім єврейським лоббі. І ця реакція ДУЖЕ не на користь Україні ("Подивіться, кого ви захищаєте, кого підтримуєте, вводячи санкції проти Росії, кому збираєтесь давати безвіз, пускаючи у цивілізовану Європу, кому допомагаєте фінансово і збираєтесь давати летальну зброю! Це ж антисеміти, погромщики і фашисти! То може Росія в чомусь права, захищаючи цивілізацію від новітніх гітлерівців?!").
Дійсно, найлегше оголосити цей гидкий акт справою рук ідіотів-радикалів з ультранаціоналістичними гаслами і мінімальною здатністю до прорахунку наслідків своїх вчинків. Це перше, що приходить в голову, і в принципі це не виключено. Але, коли трохи проаналізуєш факти, спливають інші, набагато більш вірогідні варіанти:
Так, хасиди-паломники у час Рош аШана нерідко влаштовують в Умані форменний розгром з купами сміття і хуліганськими витівками, чим заслуговують неприязнь уманчан, але ніколи за всі роки паломництва тут не було зафіксовано жодних расистських протистоянь на цьому грунті. Більш того, багато уманчан щорічно з нетерпінням чекають Рош аШана як можливості підзаробити на паломниках.
Так, в Умані є осередок "Свободи", українські націоналісти мають деякий вплив на політичне життя, але не дуже значний. Вони більше займаються волонтерством, допомогою фронту, іноді ними проводяться й публічні акції, але вони ніколи не відзначаються радикальним екстремізмом: зазвичай це щось на зразок пікетування з плакатами "Ганьба!" артистів-повій, таких як група "Потап і Настя", що час від часу приїжджають виступати у місцевий Будинок Культури. І ці люди, наскільки я знаю, дуже опікуються іміджем України в світі й розуміють ідіотичність і самовбивчий ефект акцій агресивного вандалізму.
І найголовініше: я просто не можу собі уявити уманських націоналістів-екстремістів, які влаштовують свою погромну акцію, вигукуючи антисемітські лозунги російською! Навіщо? Не вміють українською? Соромляться своєї рідної мови? Намагаються підставити "братів-росіян" (чому тоді не зробити простіше - захопити з собою триколор чи написати на стіні щось на зразок класичного "Бeй ж...дoв - cпaсaй Рoccию")? Будь-яке з цих пояснень ідіотичне.
Якщо ж глянути з іншого боку - безладно розсипані факти вкладаються в свої гнізда акуратно і лягають, як більярдні кулі в лунки. Кому найбільш вигідно зараз підставити Україну перед світом, заплямувавши її імідж тавром кривавих фашистів-антисемітів, особливо в момент, коли Ізраїль підтримав в ООН ухвалу про незаконність захоплення Росією Криму? І одночасно відволікти увагу від власних фашистських дій в тій же Сирії? Отож.
Крім того, в Умані (та й не тільки там) досить ватопітеків, готових (не обов'язково з підказки "старших товаріщей", а навіть з власної ініціативи) зробити "підлянку" Україні, влаштувавши акцію, яка, швидше і легше за все буде сприйнята як "справа рук українських націонал-фашистів".
От тільки ватопітеки зазвичай не терплять української мови, не вчать її і не вміють нею говорити. Антисемітські гасла українською теж не вміють викрикувати.
