Вчорашня дискусія з одним френдом з ФБ (тепер вже колишнім), нагадала мені одну цікаву репліку часів Майдана: "Щось ви там, хлопчики/дівчатка, погано за мене на Майдані стоїте", а потім іншу репліку: "Щось ви там, хлопці, погано воюєте за мене на Донбасі, я он цілих 5 грн СМСкою послав на номер 565".
 
Так от, Давіде Гуральник, я вважаю, що критикувати, або "підказувати" має право лише той, хто безпосередньо брав участь у події, або активно і безпосередньо допомагав учасникам цих подій.
 
Вибач, колишній наш співвітчизник, але ти не маєш жодного права критикувати, а ні країну в якій живу я, а ні її громадян лише на підставі того, що тобі так хочеться/вважається, чи тому, що ти тут колись давно жив, бо ти не є учасник подій сучасної історії України і ти навіть вже давно не громадянин цієї країни. А коли хочеться двіжу, чи адреналіну, то краще дивись американські поліцейські серіяли.
 
Ти не був на Майдані, ти і уявлення не маєш про те, що це таке відбулось, а тим більш нічогісінько не знаєш про волонтерів, активістів, просто патріотів, про війну з паРашею. Для тебе загиблі на Майдані і на війні – абстракція, а для нас – біль, постійний і не вщухаючий.
 
Для тебе Україна – це тільки інформація в стрічках новин, яка і на 10% не відповідає тому, що відбувається насправді, а тим більш залишається за лаштунками тих стрічок новин. Для тебе ми вважаємось болотом, а для нас це життя і важка праця.
 
Що ти знаєш про нас, сучасних?
Що ти знаєш, про пенсіонерів, які зі своєї мізерної пенсії відривають якусь копійку, щоб передати волонтерам?
Що ти знаєш, про добровільних помічників, які в'яжуть маскувальні сітки для військової техніки, а на свої мізерні кошти закупляють тканини та шиють труселя для хлопців на передову, в'яжуть шкарпетки, щоб ноги у них не мерзли.
Що ти знаєш про захисників ДАПу, Іловайськ, Дебальцеве, Савур Могилу?!!!
Що ти знаєш про безрукого інваліда, ветерана афганської війни, який збирає кошти для армії?
Що ти знаєш про особливого хлопчика Антона Дубішина і його команду особливих діточок, які закупляють необхідні речі та відправляють конвої з необхідним на "нуль"?
Що ти знаєш про вихованців дитячих садків, які малюють малюнки для захисників зі словами: "Любий Захисник України, я тебе дуже люблю і вдячний тобі за те, що нас не вбивають москалі. Повертайся живим з перемогою".
 
Що??!!! Що ти про це знаєш??!!!
 
Та нічого ти не знаєш про наше життя, бо ти не витратив жодного центу на допомогу, ти не поховав жодного побратима на цій проклятій війні. Не приніс жодної квітки...
 
Ти все своє життя провів у теплі і добрі, користуєшся працею, комфортом і демократією, які збудував, влаштував і обслуговуєш не ти.
 
Пишеш, що ти герой, бо «врятував свою родину від вашої влади», кажучи простою мовою - втік світ за очі. Збоягузив, злякався, ліньки??!! Що ти зробив? Вступив у Цахал, чи обробляв землю в кібуцах під обстрілами Хазболи? Ховався у бомбосховищах під час обстрілів "Бенгуріону", а може ти хоч стояв у пікетах на підтримку біля амбасади паРаші в Сіднеї, чи може разом з українською діаспорою Австралії збирав кошти та відправляв вантажі для захисників України? Ні? Ти просто втік. Втік на інший бік земної кулі, подалі від того, що може вибити теплий диван з під твоєї дупи. Тоді в чому твоє геройство? В чому твоя участь чи допомога колишній чи історичній батьківщині? Обливати лайном вже НЕ ТВОЮ країну і її громадян лайном: "щось ви там, в Україні, скиглите та не робите нічого, щоб у мене адреналін зашкалював!! Ви лайно і ваша влада лайно і в світі вже не говорять про Україну так, як 3 роки тому, а я хочу, чути, хочу переживати, я за вас вболіваю, нічого не роблю, сидю собі на дивані після роботи охоронником в супермаркеті Сіднея, обговорюю з дружиною новини з України, та чухаю пузо своїй блохастій кішці, вигулюю кенгуру і спостерігаю за коалами, але ви все одно лайно... Де драйв, де двіж, де ваша боротьба з владою, яку ви, паскудники, самі й вибрали за гречку?!!! Де, я вас питаю?!! Ви повинні робити, що я кажу, бо мені з іншої півкулі Землі видніше, як правильно ви повинні боротися за Україну і демократію, бо я живу у демократії, а ви ні, у вас болото і корупція. Ви ж нічого не робите!!! Я все про вас знаю і все бачу, у мене свої джерела інформації"
 
Переживаєш? Вболіваєш? Питаєш?
 
Вибач, але хто ти такий? Пророк Мойсей?
Мойсей 40 років водив іудеїв пустелею, але - підкреслюю - 40 років він був поруч зі своїми людьми, поділяючи з народом Ізраїлю всі негаразди і небезпеки. А де був ти всі ці сучасні 26 років?! Звичайно ти не Мойсей, ти звичайний лузер, невдаха, емігрант, ні кращий не гірший за інших емігрантів, які втекли з країни де народилися, бо боротися за себе важче, ніж "героїчно" втекти (не вдаривши пальця об палець) та скиглити здалеку на просторах ФБ, нічим зайвим себе не обтяжуючи. А навіщо!
Так, Давіде?
 
Де був/є ти, а де були/є ми? Ото ж бо.
 
P.S. І так, Давіде, я патріот, як і мільйони моїх братів і сестер українців. Бо ми не втекли, не скиглимо, не поміняли важку працю на ситий шлунок. Мабуть у цьому і є щастя? Ні?
Як би це для тебе смішно чи пафосно не виглядало. Патріот це той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.
 
Ти можеш про себе сказати це? Ні, не можеш, бо ні батьківщини, ні народу в тебе не має, а тільки набитий шлунок та власна дупа на теплому дивані, то й розмовляти нам більше не має про що.
 
Боротьба за свою країну, свободу, волю і демократію, це важка, кропітка праця, а не тільки драйв, двіж та адреналін.
 
І повір, я не хизуюся цим, я просто констатую факт.