Вчора з непідробним жахом прочитав інтерв’ю пана Лубківського.
Стосовно того, який яйценюх геній, як він відстоює інтереси України у світі, залишаючись провідним українським політиком, і яку трагічну помилку здійснив през з його відставкою – принаймні по-людськи зрозуміло. Чиїм радником працює, того і хвалить.
Нажахало повідомлення нам, сірим та убогим, що меркель – наш друг і союзник.
Давайте разом перерахуємо її добрі справи та допомогу Україні.
2005 – не знайшла навіть 5 хвилин, щоб зустрітися з ющем, який прибув до німеччини і був відфутболений до німецького президента, який виконує функції англійської королеви, але не має її авторитету. Публічне приниження України.
2008 – перешкодила надання Україні та Грузії ПДЧ в НАТО, що привело до російсько – Грузинської та російсько – Української воєн.
2010 – організувала будівництво Північного потоку. З 2012 року він обходиться Україні приблизно у 800 млн. євро збитків щорічно.
2014 – сприяла підписанню мінських угод, згідно яких війна в Україні – це АТО, а росія – це миротворець. Всіляко перешкоджала всім спробам третіх сторін надати Україні зброю для захисту.
2015 – грубим тиском на нашого преза домоглась розгляду в раді законопроекту про вибори на окупованих територіях донбасу, що призвело до кривавих подій під радою 31 серпня.
2016 – протисла рішення про передачу газпрому резервних потужностей газогону OPAL, що грубо порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС і Енергетичну хартію (Третій енергопакет) і починаючи з наступного року обійдеться Україні у 400 млн. євро щорічно.
2016 – зірвала надання Україні та Грузії безвізового режиму, чим остаточно поховала репутацію ЄС.
Але з нею все зрозуміло - це кадровий агент КГБ ще з радянських часів. Мова не про неї, а про Лубківського.
Ця дивна істота ще недавно займала посаду першого заступника міністра закордонних справ, отож ніяк не може не знати того, що вказано вище. Навпаки – має знати ще багато чого, про що я можу лише здогадуватись.
Отож виникає до нього аж два закономірних питання:
1. Це ж якою треба бути меркеллю, щоб після всього цього зватим її нашим другом і союзником.
2. Скільки років нам доведеться чекати перших українських дипломатичних успіхів при такій якості вітчизняних дипломатів? Може, до МЗС нам теж якихсь ескімосів набрати?
