Читаю в метро рекламу "Скринька Фієрії". Предлагаю свой спектакль "Скринька Пандори".
 
Дійові особи:
 
Dead Morose - старший некромант
Лисичка-сестричка - втілення відчаю
Зайчик-пострибайчик - втілення подружньої зради
Їжачок-колючок - втілення меланхолії
Оленятко - втілення болю
Воронятко - втілення скорботи
 
Зайчик-пострибайчик бере участь в оргії, гвалтуючи лисичку-сестричку, відриваючи від неї шматки живої плоті. Лисичка в агонії стогне: "Хаос володує". Все дійство відбувається під акомпанемент нойз-проекту Merzbow. Їжачок-колючок плавить запальничкою зубну щітку, вставляючи до неї леза. Оленятко викручує свої кінцівки, наповнюючи залу хрустом кісток. Воронятко спостерігає за фієрією мастурбуючи.
 
З.П.: ПІтьми повстав чудовий світ. Сьогодні мертвих карнавал.
Л. С.: Зілємося в болючому екстазі, бо ми наповнені гріхами.
О: Людина то є прах одвічний, лиш шлях у морок.
В: Я спостерігав нещасть багато. Всі прокляті, усі заточені для болю.
Ї: А може викличимо діда. Він все нам розповість відразу.
 
Всі кличуть Dead'a. Починає грати Вагнер. Оргія набирає обертів. Куліса опускається. На ній зображена Діва Марія з дитинчам - вони посміхаються. На сцену виходить Dead Morose.
 
D.M.: Що є то людство. Втілення тваринного - не більше. Лиш нескінченні вбивства, словами та руками. Лише бажання жити під знаком матеріалу. Немає в них любові - все брехня. Це світ створив не Бог. Він їх покинув.
 
Тварини завивають.
 
D.M.: Дамо їм те, чого вони бажають. До чого рухалися крізь тисячу років.
 
Dead тримає скриньку Пандори. Відкриває її. Звірі збираються навколо скриньки. Тепле сяйво опалює їх шкіру.
 
D.M.: Замовте по бажанню.
 
Л.С.: Голод
З.П.: Війни
О: Страх
В: Чуму
Ї: Душевні муки
 
D.M.: Хай буде так. Dead стучить посохом, зробленим з людських кісток, по підлозі. Зал наповнює темрява.
 
Через декілька хвилин в залі чутно крики. То Сатурн (грає Ілля Ківа) прийшов з'їсти дітей.