Народний депутат Юрій Дерев’янко (150 млн грн готівки вдома) подав законопроект, яким хоче зобов’язати громадських активістів та всіх хто мають з ними справу також подавати е-декларації. Цей законопроект дуже обурив міжнародних донорів України, які інвестують мільйони в боротьбу з корупцію в нашій країні.
 
Законопроект Дерев’янка про «іноземних антикорупційних агентів» це той випадок, коли і сама ідея – відстій, а її виконання ще гірше. Якщо про проблеми з виконанням вже писали, то от про саму ідею контролю за громадськими активістами з боку держави варто поговорити окремо.
 
Чому нормально коли е-декларації подають чиновники і збочення коли вимагають від громадських активістів? Чиновники це представники держави, які мають доступ до ресурсів громадян. Вони щоденно ухвалюють рішення, які стосуються мільйонів гривень платників податків. Оскільки влада завжди розбещує навіть найкращих людей, то чиновників потрібно контролювати. Цю функцію виконує громадянське суспільство, яке моніторить рішення і план влади.
 
Так побудована будь-яка демократична країна – «громадянське суспільство контролює владу».
 
Що ми бачимо в країна, де панує диктатура? Зокрема в Росії. Там ця схема перевернута навпаки, там «влада контролює громадянське суспільство». Таким чином виходить збочена система, коли влада контролює тих, хто має контролювати її.
 
Чи може держава вимагати від громадських активістів бути під її контролем? Технічно теж може, але тоді вона втрачає право називатись демократичною, з усіма відповідними наслідками – втрата міжнародної підтримки, санкції і торгові ембарго. Чи виживе за таких умов Україна? Звичайно що ні. Єдине що залишиться знову дрейфувати в сторону підтримки Росії.
 
Адже саме таки виглядає згортання демократії – спочатку контроль за громадськими активістами, потім засобами масової інформації, опозиційними політиками, і зрештою всі громадяни опиняються в країні, де купка людей на верхівці піраміди управляють і контролюють всіх інших мешканців.