Якось трапилось стати свідком однієї вельми цікавої ситуації. Літнім чудовим днем алеєю міського парку весело крокували четверо молодих людей, два хлопці і дві дівчини. Жваво спілкувались, жартували…
 
Раптом з кущів їм назустріч вискочив дебелий такий пес бійцівської породи, морда тупа, зрізана спереду, проте широка та слинява і без намордника…  Коротше, вигляд у пса був дуже загрозливий. Він швидко наближався до них. Хоча я в ту мить знаходився на досить небезпечній відстані, проте мені, якщо чесно, стало трохи не по собі.
 
Пес майже впритул підбіг до хлопців і дівчат і… навіть не гаркнувши просто сів і дивився на них, слина звисала додолу... А було на що подивитись! Один хлопець хутенько так заховався за спину своєї, мені так здалось, дівчини, ще й зігнувся, а другий хлопець миттєво виступив наперед і собою закрив всю компанію. Видно, що йому було дуже страшно, але він продовжував вперто стояти зціпивши кулаки.
Пес сидів, важко дихав і просто дивився. Пауза…
 
Мені раптом стало смішно спостерігати за тим, як обидві довгі цівки слини у пса ритмічно коливались зі сторони в сторону)
 
Кінець паузи: з кущів вийшов господар пса і заспокоїв, мовляв, пес не кусається, та покликав його до себе. Пес слухняно побіг…
 
Подумалось – а це ж була МИТЬ в житті тих хлопців. Один хлопець прийняв одне рішення, другий – інше. І я чомусь впевнений, що ця МИТЬ була вирішальною в їхньому житті і в подальшому вона, ця МИТЬ, визначила їх долю, себто, кожному з тих хлопців здається, що вони просто живуть, проте кожен з них тільки доживає цю МИТЬ. Так, саме доживає. Це можуть бути роки, місяці, чи, може, тижні, позаяк для неї, для доленосної МИТІ зовсім несуттєво якими довгими чи короткими будуть ті відрізки часу, суттєво лишень одне – вони просто ДОЖИВАЮТЬ ТУ МИТЬ, ДОЛЕНОСНУ МИТЬ. ПРОСТО ДОЖИВАЮТЬ…
 
До чого це я все? А ось до чого – у наших політиків теж неминучі МИТІ, ДОЛЕНОСНІ МИТІ їх політичного життя:
- «АТО за кілька годин!» (Яких годин? Астрономічних?!);
- «Я вам покажу, як керувати країною!» (Вже бачимо. По платіжкам за житлово-комунальні послуги);
- «Я подам списки прогульників-депутатів в газету «Голос України»! (Ти ще в «Спортлото» подай) Як ця безвольна і слабохарактерна людина була комендантом Майдану? Дивина та й годі! До слова, так і не подав: http://www.segodnya.ua/politics/pnews/parubiy-ne-sderzhal-svoe-obeshchanie-o-deputatah-749978.html)
 
Отож бо і воно.