Осінь - це коли закінчується літо.
Радіус - це половина діаметра або довжина кола поділена на 2 пі.
Пі - це взагалі магічне число. Навіть не число. Бо число має кінець, як серпень, а пі не має кінця. Як і е. Тіпа затуханіє.
Метр - це така лінійка, на якій накарябані цифри.
Але на ній нема а ні пі а ні е.
А ще є лавка. Лавка (одна з версій) - це така штука, на якій сидять.
А ще є невеличкий скверик (тіпа парк) і лавка, на якій я іноді сиджу.
Сидів і щойно. Кумекав про осінь, вертів головою майже на 360 градусів. І зробив невелике відкриття. Адже в радіусі 50 метрів є все.
 
Отже...
Перпендикулярно - Правекс-Банк червоними буквами. У його банкоматі знімаю готівку, якщо вона є.
 
Трохи ліворуч - поліклініка та лікарня №4. Саме зараз гуде швидка - комусь стало зле або ДТП.
 
Ще трохи ліворуч - будується посольство Білорусі. Мешканці найближчих хрущовок чекають візиту Лукашенка  - може з цього приводу дадуть гарячу воду.
 
Ще під кутом 90 градусів - бювет. Вода непогана. Навіть о 21-й йдуть люди з 10-літровими пляшками.
 
А ось і бабуля з тєлєжкою без моторчика. Збирає пляшки. Їй за 80. Вечірній обхід. Її поважаю більше тих, хто хниче у 4-ядерних компах. Її спина зігнута як гіпотенуза. У неї хвора онука. Від мене їй сьогодні пляшка з-під "Авторського" і премія - портрет на червоненькій купюрі.
 
Позаду потилиці - дві недобудовані багатоповерхівкі Держархіву - хер з ними.
 
Далі...
 
У скверику над моєю лавкою не світиться світильник. Чи то є добре? Як на мене - так. Бо я бачу зверху в зениті зірку, яку би я би не бачив, якби та лампочка не згоріла. Назви зірки не знаю. Але відчуваю, що там, біля тієї зірки є куля з температурою десь 28 за Цельсієм, і там на еліптичній чотиривимірній лавочці біля синіх величезних хащів  осінніх баклажанів сидить хтось із зеленою пикою, сімомами кінцівками, бухає слабогазований діхлордіфенілтрихлорметілметан із 8-градусним цианістим калієм, дивиться у зеніт і думає кубічним мозком: а може там, де щось щойно блимнуло, теж сидить якийсь йолуп. І у нього теж осінь...
 
Отакі штампи. Отакі кліше.
 
Осінь...