Законодавчий акт гине не так, як жива істота. Зазвичай його розриває зсередини закладеними в ньому непереборними протиріччями. Народ, який згідно тексту є Джерелом Влади, позбавили навіть теоретичного впливу на формування однієї з владних гілок – судової. Позбавили ті самі мерзотники, які гвалтували Конституцію 10 років. Такий от сумний ювілей. Жертва виявилася занадто живучою (окрема подяка за це її батьку, шановному Віктору Шишкіну). От і вирішили добивати.
У свинячому вереску переможців потонули сумні слова «свободівця» Осуховського: олігархи остаточно узурпували судову владу. «Свобода» вчергове порадувала – молодці, хлопці. Не продалися. Пірнули в це лайно, яке ми називаємо радою, і виринули чистими (хоча і не всі, на жаль. Від Бублика залишилась тільки дірка). Отож, недаремно не пустили їх до нинішнього «парламенту». Людина слабка – багатьох можна купити, дуже багатьох – залякати, кожного – вбити. А ідею не купити, не залякати і не вбити… Тому і бояться наші володарі ідеологічних партій, як чорт ладану… Позиція «садонемочі» не зрозуміла: не голосували, але і не критикували саму «реформу». Варіантів тут два: або вся «Садонеміч» це передовий загін олігархії, що має замінити собою збанкрутілі НФ і БПП, або відбувся певний компроміс між «садо» і «мазо». Мало хто знає, що фракція складена з двох партій. «Мазо» на чолі з Соболєвим справляє загалом дуже приємне враження. Про «садо» цього не скажеш, на жаль…
Будь-яке голосування, де злилися в екстазі риги всіх мастей (від БПП до жопоблоху) і путінські наймити  підозріле вже за самим цим фактом, адже вони вдають політичну боротьбу, причому не з нами, а між собою, а отже втрачають рейтинг від таких голосувань. Що ж сталося цього разу?
Існує давній принцип (походить з римського права): кожен орган керується тим, хто його призначає. Теоретично, вплив має і той, хто звільняє, але значно менший, бо призначати не може. А  от той, хто призначив – може і звільнити. Скасувавши своє рішення про призначення. Отож, раніше судова система була підконтрольна раді. Рада призначала суддів і могла звільнити будь-кого з них. Навіть усіх одночасно, якби це справді був Парламент, складений з Народних Обранців. Для корінного очищення судової системи було достатньо бажання ради. А саме його і не було. Уявіть собі, що до Конституції внесли положення «Верховна рада обирається депутатами Верховної ради попереднього скликання». Уявили? В голові паморочиться? І не даремно. Хоча саме так і функціонує «українська держава» на практиці. Одна Зграя Мерзотників призначає другу Зграю щоб та оголосила про перемогу першої Зграї на виборах. Хочете доказів? Їх є у мене, на жаль…
2012 року всі нинішні владці включаючи і самого свинопотама люто верещали: «вибори сфальшовано, це ми перемогли!». Отримавши владу з рук народу на Майдані вони досі не спромоглися змінити фальсифікаторів у яких до того ж давно завершився термін придатності, більше того – головному фальсифікатору дали орден. Так само, як дрищ свого часу кідалову дав… Воно і не дивно – хороших фальсифікаторів з досвідом роботи знайти важко, навіщо ж кадрами розкидатися. Перша ж Зграя досталася нам у спадок від СССР, тобто була призначена комуністами. От ми досі при їх владі і живемо, незважаючи на формальну заборону КПУ. Однак Народ почав прозрівати, свою роль відіграли офшорний та останній корупційний (коли риги проплачували охрендовського) скандали.
До зміни Конституції у Народу залишався шанс на реальну зміну влади і ліквідацію олігархічного консенсусу. Уявіть собі ситуацію, коли мільйонний натовп приходить до ради і заявляє: ось вам новий склад ЦВК – не ваш, а наш, складений з моральних авторитетів нації (Лукяненко, Хмара, Брюховецький і т.д.). Ось вам новий закон про вибори і постанова про дострокові вибори ради. Приймайте і живіть. Поки що. Результат справжніх виборів здивував би всіх, включаючи і мене. Ми отримали б справжній Парламент, який міг би встановити правосуддя в Україні. Адже суду в нас ніколи не було. Революційна доцільність комуністів змінилася продажем судових рішень. Кожен, хто хоч раз звертався до нашого «суду» підтвердить: ця система не виконує вже навіть функцію муляжу правосуддя. Єдина його функція – не допустити повернення державі вкраденого олігархами майна.
Тепер президент і рада забрали функцію призначення суддів у себе і віддали їх «вищій раді юстиції». Тому самому органу, який за два роки після Другого Майдану не покарав суддів, які розправлялися з майданівцями. Тому самому, який залишився повністю підконтрольним  ригам після Першого Майдану. Систему замкнуто. Кожен, хто читав «Сказку о Тройке» Стругацьких, розуміє, про що йдеться…  Для решти поясню докладніше.
Тепер судді призначатимуться судовою системою. Кідалови оберуть представників від юридичних вишів, пшонкіни – від прокурорів, медведчуки – від адвокатів, зваричі – від суддів. І всі разом вони призначатимуть та звільнятимуть суддів…
Це – вирок державі, що стала закритою системою. Закрита система недоступна для реформування з середини. Але вона не вічна. Навпаки – легко руйнується потужним зовнішнім впливом. Навіщо це зроблено? Наші олігархи не дурні, на відміну від путіна, який замкнув свою систему, сподіваючись правити вічно. Вони чудово розуміють, що втратять владу. Народ дозрів до незалежності і формування власної держави. Їхня задача простіша – унеможливити ЛЕГІТИМНУ зміну влади.
Адже тепер навіть справжній Парламент, складений з Народних Обранців, не зможе реформувати судову владу у легітимний спосіб. Навіть зібравши 300 голосів за зміни конституції Народні Обранці муситимуть узгодити зміни з дуже специфічним судом: конституційним по формі і проституційним за змістом. Тим самим, який дозволив кучму балотуватися на третій термін, назвавши другий першим і допоміг бандюковичу узурпувати владу. Суд той же самий. Судді – теж. Жоден з них не покараний за явні і очевидні всьому народу злочини. Окрім чи не єдиного порядного судді Шишкіна, звільненого достроково. Щоб не відсвічував. Судді мають у цьому суді «контрольний пакет» - третина складу призначається З`їздом суддів. Тим самим, який поновив на посадах судей, які допомогли януковичу узурпувати владу і були за це відсторонені радою від посад.  Таким чином, замість запровадити виборність суддів, як того вимагала «Свобода», а отже передачу суду під контроль народу, олігархи ввели замкнуту систему, коли злочинці у мантіях кооптуватимуть у свою касту собі подібних.
Олігархи розуміють, що втрачають свою державу. І намагаються наостанок її послабити і політично і економічно і юридично. Слабкій Україні буде важче відбирати у них награбоване. 25 років вони визискували нашу економіку, не вкладаючи ні копійки у підприємства. Адже знали краще нас, що це майно вони вкрали і можуть бути позбавлені його в будь-який момент, як тільки народ прокинеться. Гроші, вкрадені у нас за чверть століття, заховані у офшорах. Зараз на офшори переводяться права власності на вкрадене майно, щоб потім у закордонному суді доводити: цей завод належить не порошенку, а місцевій офшорній фірмі «ріг і копито». Кажете, фірма належить порошенку? А доведіть! Їм усім зараз потрібно, щоб рішення українського суду (коли він з`явиться) не визнавали у світі. Як забрати у олігарха вкрадене? Довго і нудно судитися з ним у суді тієї держави, куди він втік, і яка зацікавлена в його грошах, а отже і в ньому (чи Ви вірите у незалежність тамтешніх судів?). Або добитися його видачі для суду в Україні. Другий варіант тепер видається нереальним – Захід матиме підстави не визнати наших нових справжніх судів. Вкравши все, що було в наявності, виродки почали торгівлю нашим майбутнім. Про ганебний Ясак яреськи-яценюка я вже писав, та нагадаю: світовий сіонізм списав нам 4 мільярди боргу, а ми (себто гройсмани-вальцмани від нашого імені) зобовязалися 20 років віддавати йому  усі плоди нашого розвитку, якщо цей розвиток таки почнеться… Отож матимемо два варіанти майбутнього: тихо конати далі, віддавати все зароблене рабовласникам, або вириватися з цупких обіймів ціною втрати міжнародної легітимності. Державі, знесиленій війною та пограбованій олігархами, потрібні будуть великі зовнішні інвестиції. При нинішній системі кривосуддя ніхто і Україну не інвестуватиме. Хто захоче вкладати сюди свої гроші, які кожен ряжений у рясу судейка може «законно» відібрати їх «ім`ям україни»? Інвестори гострих відчуттів не люблять…  Справжні суди, коли вони будуть нарешті створені, Захід тепер визнає нелегітимними. Адже вкрадені у нас гроші зараз працюють на Захід, а він завжди робить те, що йому вигідно. В даному випадку – перешкоджатиме нам повертати вкрадене.  Таким чином олігархи сподіваються зберегти зовнішній вплив на Україну навіть після завершення свого панування і втечі. Втеча, до речі, вже розпочалася – їхні родини живуть за кордоном, самі олігархи теж керують нами вахтовим методом, зрідка по черзі приїзджаючи…
Єдина підстава для оптимізму – всі ці дії свідчать, що формування справжньої Української держави уже не за горами. Зараз єдиним фактором, що підтримує збанкрутілу владу, є російська агресія. Але путін слабне, росія неминуче впаде. І не залишиться жодних перепон для народного гніву. От і намагаються владці нас зтравити поміж собою, щоб якщо не утриматись то хоча б виграти час і живими вислизнути… Пропонують нам дискусію: хто кращий українець - вальцман чи гройсман? Хто краще проведе деолігархізацію: пєтя, беня, юля, садовий, ахмет, чи може інший який олігарх?
Але маємо бути свідомі того, що розбудовувати власну державу муситимемо самостійно, без зовнішніх інвестицій, на останні свої копійки… Якщо не спроможемось повернути вкрадене – будь яким способом, не лише правовим. Шлях цей довгий і важкий, але іншого не маємо. Якщо вже вирішили не йти у рабство…