Дозвольте, пане Гройсман, запитання –
як вижити простому селюку,
якщо я вже віддав труси останні,
тому, хто був до Вас – Яценюку?
 
Де ж, вибачте, візьметься та довіра,
якщо без всякого мотиву, чи вини,
дерете Ви, прем’єре,   третю шкіру
з моєї сіромашної спини?!
 
Чи я Вам кріль?! Чи може Вам до сраки
подох я, чи на паперті  стою?!
Що Ваш кабмін, неначе вовкулаки,
шматують душу зранену мою?!
 
Напевно, так… До самої до дупи
проблеми Вам сільської «мілюзги»,
в яких єдину, батьківську халупу
безжально відбирають за борги!..
 
Які вже там «безвізові режими»,
якщо лиш «дай» кричать  з усіх сторін!..
Зайдеш в сільмаг, і блимаєш очима,
від  (вибачаюсь)  їбанутих цін!
 
І бАйдуже до всіх «євросоюзів»,
коли питання руба вже стоїть -
чи наїдяться діти хай от пуза,
чи комунальні послуги сплатить?!
 
Такі-то справи… Зважуюсь вважати
що Ви відповісте, шановний пан –
мені куди? На звалище здихати?
Чи може із «коктейлем» на Майдан?
.....................................................................