Вже протягом тривалого періоду, ми трощимо "нагострені списи", шукаючи відповідь на питання:"Чому ми так злиденно існуємо, та чи винні в цьому наші керманичі?"
Винні, так винні, а ми шукаємо їм можливі й неможливі виправдовуваня, подаємо сподівання на їх милість, розум, бізнесові та моральні якості - ми є невігласи!
Совєтська економіка була збудована на відсталому, напівфеодальному економічному фундаменті Російської імперії, у якій понад 30% надходженнь до бюджету складав акциз з горільчаних та тютюнових виробів. Промисловість, енергетика та сільське господарство СРСР зросли на кістках "комунізованого" народу, з огляду не на коньюктуру та попит а лише на пропозицію командо-адміністративної системи радянського управління. Чи не найперше місце в такому виробництві займає мілітаризована продукція та її забезпечення. Так, дійсно, з кінця 60-х років податкові збори з працівників складали умовну величину, яка визначалася у вигляді подоходного податку та деяких інших(податок на бездітність), а це не дає можливості формувати бюджет країни у "класичному ринковому вигляді", тому основою формування соціалістичного бюджету було надходження фінанасів з обороту державних підприємств, прибутку державних підприємств, на кінець радянської епохи - прибутку з продажу сировини, й постійно знову ж з продажу алкогольної та тютюнової продукції. Також, зниження собівартості продукціїї за рахунок низької заробітної платні й перерозподілу та державного регулюавання (держплану) фінансів, вилучених з обороту та прибутку й недоплат працівникам, стали основою соціальної компенсації у вигляді "безкоштовного житла"(черга у 25 років), мізерного загально - обовязкового пенсійного забезпечення тощо...Капітал, який було надбано за 75 років існування СРСР - ЦЕ КАПІТАЛ, ДОДАНА ВАРТІСТЬ, які зформовані "радянським народом" за умов соціалістичного господарства.
Яке має відношення соціалістичний капітал до його сучасних власників? Яким чином капітал "Радянської України" став власністю купки задрипанців, які отримавши його до рук на підставі "прозорої приватизації" та безумовної конкуренції повинні були налагодити ринковий менеджмент."Червоні директори",комсомольськи активісти, комуністичні бояри, це ті, які ще вчора лизали дупу соцалістичному принципу виробництва. Немаючи тями про, попит, керуючись власним статком й закони вільної конкуренції замінивши бандитським існуванням "по понятіям", ця придурковата ватага виліпила ту Україну у якій зараз винагорода за працю має соціалістичний механізм(з розрекламованим високим рівнем соціального гарантованого забезпечення- дотації,льготи, тощо, які теж є чи не найголовнішим важелем корупції у нинішніх умовах).Нехтуючи прикладом законотворення західного суспільства, поклала законодавчу господарську й юридичну базу з розрахунку легітимізації права купки червоних підарів, та метких братків на ресурси та капітал(ось чому йде метушня навколо обовязкових інтеграційних положеннь до входу у цивілізацію наразі- європейську).Забезпечуючи власну зацікавленність,розісрали суверінітет виробництва на підприємствах ВПК, адже найпростіше було "сохраніть проізводствєнниє связи", та дещо розпиздити. Та ж ситуація у всіх галузях від сільсікого господарства до ракетобудування. Те саме відбувається з ситуацією виробництва експорту та імпорту й споживання енергоносіїв. Усе знаходиться на поверхні, усе добре видко й цяцьками та балакнням очі не замилити й память не "знулити". А висновки панове робіть самі....
