"...треба піднімати зарплату нашим бюрократам. Я впевнений, що після цього з'являться гроші для всіх". (нардеп "Самопоміч" Ярослав Маркевич).
 
Не веселі, хлопці, справи…
Доля тане на корнЮ…
Бо ріднесенька держава
піднесла мені «свиню»…
 
Я не бовдур, не нікчема,
та й робота по-мені.
Лиш єдина є проблема -
не хватає зарплатні.
 
Жінка  фиркає, і крає
бідне серденько моє…
Репетує, попрікає…
Навіть , цеє… Не дає…
 
Та прочув я звістку з Ради.
Там  який-то депутат
вніс закон – усім хто крАде
треба збільшити оклад !
 
Ні хера собі кульбіти!
Трохи зі стільця не впав!
Що ж мені тепер робити?!
Я ж і цвяха ще не вкрав?!
 
Ладно, думаю,  прикрашу
біографію злегка…
Ранок… Йду в контору нашу,
до свого керівника….
 
- Драстє Вам, Артур  Єфімич…
Хтів зізнатись про біду…
Справа в тім, що я на фірмі
все, що бачу, те й краду….
 
Вчора – пачку електродів…
Позавчора – «двійки» лист…
Не коваль я, шеф, а  злодій.
Ось такий у мене  хист…
 
А тому,  прошу підняти
кровні грошики мої!
Бо казали депутати:
пільги – лиш для крадіїв!..
 
Гаром,  бляха, засмерділо ...
І тікать нема куди….
В шефа аж чоло спітніло…
Отже, все… Чекай  біди.  
 
- Сто чортів тобі в печінку!
Так віддячив ти мені?!
Охорона!..
- Рилом в стінку!..
І кийками по спині…
 
Так я, братіки,  роботу
здуру спекався свою…
От сиджу… Фунфир напроти…
П’ю, і плачу…  Плачу, й п’ю ….
.........................................
Я, напевно, втратив кебу,
що повірив у брехню…
Злодіям - цугундер треба,
а не панську зарплатню.
.