Можна зрозуміти західних «партнерів», коли вони переконують Україну зробити смертельну ін’єкцію мінської отрути. Вередливий та непослідовний «хворий» вже настільки набрид, що здається невиліковним. З одного боку, президент Порошенко виголошує палкі промови про необхідність дати рішучу відсіч агресору і навіть називає російсько-українську війну Вітчизняною. Це для внутрішнього вжитку. З іншого, офіційного боку, трактує це як антитерористичну операцію, погоджуючись тим самим з Путіним, що це внутрішній український конфлікт, до якого Росія не має жодного стосунку. При цьому і президент, і його оточення ведуть жвавий прибутковий бізнес з країною-агресором. І все це на тлі тотальної корупції. Тож позиція Заходу не така вже несподівана.
 
А от коли українська (!?) влада заявляє про свою готовність до цієї процедури, це вже важко зрозуміти. А що вона до цього готова, про те засвідчив заступник глави зовнішньополітичного відомства Вадим Пристайко в ефірі Голосу Америки. Що ж пропонує високоповажний дипломат? А нічого нового, ту ж саму мінську отруту, рецепт якої підготовлений «провізорами» з Кремля та Банкової і закладений у так звані Мінські угоди.
 
До речі, про Мінські угоди. Чи то у мене браузер якийсь неповноцінний, чи то Гугл саботує мої запити, але ось вже понад рік я марно шукаю документ, який називався б «Угода (Договір) між Державою Україна та Російською Федерацією про …». Знайшов лише три документи, що стосуються цієї проблеми.
 
Документ 1 (05.09.2014). Протокол по итогам консультаций Трехсторонней контактной группы относительно совместных шагов, направленных на имплементацию Мирного плана Президента Украины П. Порошенко и инициатив Президента России В. Путина.
 
Як бачимо, про якісь угоди тут немає мови, та й бути не може, оскільки КОНТАКТНА група за визначенням не уповноважена укладати будь-які міждержавні угоди.
 
Документ 2 (19.09.2014). Меморандум об исполнении положений Протокола по итогам консультаций Трехсторонней контактной группы относительно совместных шагов, направленных на имплементацию Мирного плана Президента Украины П. Порошенко и инициатив Президента России В. Путина.
 
І тут ані слова про угоди.
 
Документ 3 (12.02.2015). Комплекс мер по выполнению Минских соглашений.
 
Отакої, Мінських угод не існує, а комплекс заходів для їх виконання вже готовий. Знаючі люди кажуть, що цей «комплекс» і є ті самі злощасні Мінські угоди, так званий Мінськ-2.
 
І який же «рецепт» прописав Україні мінсько-нормандський «консиліум»? Якщо коротко, то рецепт для евтаназії напрочуд ефективний. Тут і амністія для терористів та бандитів, і власні суди та прокуратура, і власні збройні формування (фактично – ті ж самі бандформування під маскою «народної міліції»), і ще багато складових, що роблять ці маріонеткові проросійські утворення абсолютно непідконтрольними центральній українській владі. І вся ця ракова пухлина має фінансуватися за рахунок державного бюджету України.
 
А що ж заступник Міністра закордонних справ? О, він у нас великий демократ, лібераст і гуманіст. Як інтелігентна людина, він не може мати справу з терористами, сепаратистами та бандитами. І пропонує перекувати їх на респектабельних політиків. Як, спитаєте? А дуже просто, через вибори. Навіть спеціальний закон пропонує ухвалити. Це щоб згадані бандюки гарантовано ці вибори виграли.
 
«Враховуючи певні відмінності, які існують в законах і в проведенні виборів на території всієї України і всіх її частинах, ми готові розробити цей закон, узгодити його і згідно з цим законом терміново розпочати вибори, щоб отримати, бажано цього літа, вже легітимних представників Луганська і Донецька, щоб з ними вести переговори про подальше, крок за кроком, вирішення безпекової, економічної і всіх інших частин ситуації».

Ось так, майже за Вучетичем, перекуємо бандитів на політиків. А щоб не було сумнівів, додав, що після виборів в українській політиці можуть з’явитися люди, яких офіційний Київ називає терористами та сепаратистами.
 
«Ці люди мають певний зараз вплив на територіях. Я боюсь, нам прийдеться жити з цим, нам прийдеться враховувати всі інтереси, які є на великій території України. Для того, щоби наша держава змогла просуватись далі, ми маємо знайти консенсус. Якщо в результаті виборів, відкритих і чесних виборів, ці люди прийдуть до влади, нам прийдеться шукати можливість взаємодії з ними. І в парламенті, і в урядових структурах, і в місцевих структурах».
 
Отже, готуймося вітати захарченків, плотницьких та решту безлерів і моторил у нардепівських кріслах, міністерських кабінетах та інших органах влади. Запустимо лугандонську отруту в організм України. Чи розуміє це заступник міністра, чи усвідомлює, що пропонує смертельно небезпечну «ін’єкцію»? Звичайно, розуміє, безперечно, усвідомлює.
 
«Ми маємо шукати варіант політичного врегулювання, це означає, що ці люди, да, я розумію, про що ви кажете, вони напевно з’являться в нашій політичній системі. Це наша доля, і ми маємо вирішити яким саме чином ми будемо знаходити компроміс».
 
Ну, з Пристайком все більш-менш зрозуміло, щось подібне він вже висловив понад рік тому в інтерв’ю «Інтерфакс-Украина».
 
«Мы понимаем, что в нынешней ситуации существует необходимость «сшить» Украину, от которой отрывают куски наши соседи, и мы готовы идти навстречу, учитывать мнение местного населения этих регионов. Но мы не можем, и не будем разговаривать с полевыми командирами. Для этого есть выборы и тот, кто будет избран (даже Плотницкий или кто угодно другой законно избранный) будет представлять регион и принимать участие в дальнейшем политическом процессе».
 
А от чому на це неподобство не реагує парламентська демократична опозиція, то є загадка. Щоправда «Самопоміч» оприлюднила заяву, в якій вимагає відкликання Пристайка з відрядження, його негайного звільнення а також звітування Клімкіна перед парламентом. Хоча й їжаку зрозуміло, що і Пристайко, і Клімкін лише виконавці. Головний же «провізор» квартирує на Банковій. То чи не на часі нагадати йому, що у нас поки що парламентсько-президентська республіка, а не паханат а-ля Янукович? І що Держава Україна не зобов'язана виконувати договірняк між приватною особою Леонідом Кучмою та двома ватажками терористичних організацій ДНР та ЛНР.