Сидимо перед телевізорами, жеремо поп-корн та цмулимо пиво: розпочався серіал "Кабмініада". А що, мені подобається. Та заразом і генпрокурора призначать, що теж дуже цікаво.
Гей, технократи! Агов!- а у відповідь- тиша. Бо геїв- скільки бажаєш (в поганому сенсі, я не гомофоб), а з технократами таки поганенько. Як на мене, технократ в розумінні Банкової- людина, здатна, по команді з АП, кинутися виконувати, віддаючи на бігу честь. Віддав- і побіг вже без неї, звісно, якщо та честь таки була.
Тут і Юра Луценко нагодився. Буду, каже. Не вмію, але буду. Міністром вже був, так що льогко. Дивлючись на оцю ля комедію без фініти, згадую "Обмін розумів" Роберта Шеклі. От же ж міцний був дід, усе передбачив! Самі дивіться: є там у Шеклі герой, приватний детектив. Він казав, що провалив стільки справ, що статистично тепер він вже просто зобов’язаний довести справу до переможного кінця! Хіба це не про нашого скромного кандидата?
Верховна Рада не багатьом краща. Мабуть, перевтомилися. Радянська психіатрія винайшла хворобу "в’ялотекуча шизофренія", а наші народні, блін, обранці усі заражені в’ялотекучим долбоєбізмом, пробачте мою французьку. Вже терпець рветься, їй-Богу! Нє, свої особисті справи вони вирішують на раз, а от державні- треба щоки надути, очима покліпати й ляпнути якусь патріотичну муйню- і усе по тому. Крапка. Втомився! І так майже усі. Перекусав їх хто: чи не Янукович слину через Оппу передав? А ті розбризкали. Та ні: в тому ж БПП багато хто тому ж Овочеві дечим зобов’язані. А те, що зараз при владі не Фьодрич, а Олексійович, картини не міняє.
Я дуже боюся, що технократи наші, що Президент Раді запропонує (ті саме торгуються), такі технократи, як я- китайський льотчик. Брамбардіровщик.І уся їхня "технократія" вил’ється в повну керованість. Бо хоч у нас і парламентсько-президентська республіка, але Президент вважає себе ображеним, якщо не керує геть усім. Чи думає, що керує: проблема "корисних сучих синів", яку тільки сліпий не бачить, нікуди не ділася.
Усе було б смішно, якби не було... ні, не сумно: страшно. Війна нікуди не ділася. Економіка лежить. Люди якось виживають, але на скільки вистачить у них запасу міцності та й звичайного терпіння? І оце торжище, в яке вилився наш серіал "Кабмініада", до болю схожий на намагання зліпити з гівна кулю. Це можна, звісно, тільки вийде вона... отож, самі знаєте. А ліпитимуть канхветку, то вийде хіба що "Тузік", який хтивий Клавдій намагався подарувати юному Гамлєтові.
