Президенти України. Перший - грамотна людина.
Другий був і так, і сяк. Третій - бовдур та дурак.
 
Довелося з дурнем жити. Бджіл розводить, сіять жито.
Та дурак він, не дурак. Все робив для нас не так.
 
Юлін захопив літак, В Польшу їздив, як жебрак.
Думав: - "Якщо сам не зможу, то "бандиту" допоможу.
 
Так як думав, так зробив - З Янеком горілку пив.
А похмілля вже народу. Сіли ми на хліб та воду.
 
"Любі друзі" всі забуті. Потерпають, руки скуті.
На "Майдані" враз стояли:- "Хай би вік тебе не знали!"
 
Той хто жінці першій зрадить, Той і з другой не заладить.
Поміняв в хвилину кляту  Українку на бурята.
 
Юля дбала про країну  І про кожную людину.
Він забув, що був "Майдан" - Знахабнілий "новий пан"
 
Але мова не про нього. Він, це перша перестрога,
Бо старався він як міг, щоби Янек переміг.
 
Бюлетені тасували. Вибори фальсифували
Все робили проти Юлі. Про "Майдан" давно забули.
 
Зачинились двері в Раду, Президенту на заваду.
Мабуть з неба знак давали: - "Мов, не лізь, куди не звали"
 
Булавою хизувався, Бути гарним обіцявся,
Тількі владу він здобув, Обіцянки геть забув.
 
"Побудуєм вертікаль, Продамо в Європу сталь.
Продали. А на прибутки, Владі нови оборутки.
 
Гвинтокрил, апартаменти - Є у влади дивиденти.
А на "Харківськи угоди" - Газ на Фирташа заводи
 
Міліарди - не копійки, Їм сметана, а нам - сбійки.
Вітя ситий, Вітя рад. Сбійкі жуй  "еЛОХторат"
 
Окопався в Межегір"ї, Врив "пеньочки" на подвір"ї,
І нарешті, виший клас, Золотий взяв унітаз!
 
"Гей воли! Чого ви стали?"  "Регіони" закликали.
Так Іуду - депутата стали "тушкой" називати.
 
І приймать закони стали "піаністи - кнопкодави"
 
Далі буде... а може ні.