Здувся великий реформатор, спікся відчайдушний кОмікадзе, програв війну славетний фронтовик, загартований у виснажливих паперових баталіях. Покулявлобив майже два роки і луснув як мильна бульбашка. І хоча пручається з останніх сил, шантажує, висуває ультиматуми, волає, що без нього країні капець, вже й їжаку зрозуміло, що настав час готувати "три конверти" наступнику. Тим більше що вимальовується отримувач цих конвертів.
 
Міністр фінансів Наталія Яресько начебто погодилась очолити цю поважну установу. Та не просто погодилась, а поставила свої умови. По-перше, ніяких партійних квот, а по-друге – уряд має бути технократичним. А оскільки кожен трактує ту технократичність на свій копил, запропонувала, як зразок, на посади віце-прем’єрів двох технократів – Бориса Ложкіна та Дмитра Шимківа. Обидва не від якоїсь партії чи фракції, а з президентської стайні, пардон, адміністрації, люди Петра Порошенка. Отже, ніяких квот. І обидва затяті технократи, особливо Ложкін. Цей усім технократам технократ, і Януковичу – технократ, і Порошенку – теж технократ. Ну, і ще трішечки бізнесмен. Ще один крок у відстороненні бізнесу від влади.

От тільки що робитимуть ці технократи у безквотному уряді, про це пані Яресько ні пари з вуст. Та це, схоже, нікого й не цікавить. Політики і політологи, експерти й журналісти, словом, уся політична та навколополітична тусівка жваво обговорює більш важливі питання. Чи підтримає технократичну пані Яресько Верховна Рада, який зиск матимуть представлені там олігархічні клани, яким при цьому може бути формат коаліції, як до неї ставляться Європа, Сполучені Штати, МВФ etc. Словом, все для клієнта – і контингент, і розташування ліжок. Поза сумнівом, все це дуже важливо, особливо МВФ. Бо якщо не буде траншів, нічого буде красти, а це вже, погодьтесь, викликає певний дискомфорт.
 
Та при цьому ніхто не згадує про інтереси ще однієї сторони, яку 5 стаття Конституції гордо величає носієм суверенітету і єдиним джерелом влади. Я лише мікроскопічна частинка цього "джерела", тож, на відміну від наших слуг, не наважуюсь виступати від його імені. Я можу висловити лише свою особисту думку.
 
Мені до лампочки прізвище майбутнього прем’єра, мене мало цікавлять імена майбутніх міністрів, я не надто переймаюсь, за чиєю квотою чи взагалі без квот вони призначені. Мене цікавить яким чином вони витягуватимуть країну з тієї … ями, у яку її заштовхав уряд "реформаторів" і "камікадзе". Між іншим, не без участі технократичної пані Яресько. Чи посаду міністра фінансів обіймає якась інша Яресько?
 
Перед тим як визначатися з прем’єром, я хотів би побачити програму майбутнього уряду. Не макулатуру на кшталт покращання життя вже позавчора, не обіцянку Пжити по-новому, а поетапний план дій із зазначенням дат і проміжних результатів. І хотів би мати гарантії виконання цього плану. І ще хотів би мати інструмент для дострокового припинення повноважень цього уряду, якщо переконаюсь, що Кабмін не реалізує цей план, а лише пересуває ліжка з частковою заміною контингенту.