для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны

Жіноче свято. Що то є?


Жіноче свято. Що то є?
   Сьогодні, так сказати, є жіноче свято – восьме березня. Наші державні мужі рахують, що це , все таки свято. Навіть чотири вихідних дні зробили офіційно. Це щоб жінки трохи відпочили, а мужики могли по дорослому набухатись за мілих дам. Воно ніби і добре. Вже так склалось, що на 8 березня чоловіки жінкам дарували хто квіти, хто поцілунки, хто дорогі шуби, діамантові прикраси чи автомобілі. А самі чоловіки одягали фартушки і ставали до плити готувати святковий сніданок, наприклад, глазунью. Але мало хто задумувався, а що ж це за свято?
   Тож я хочу поговорити за походження цього свята. Що воно значило для наших далеких пращурів, совєцькіх жінок та нинішніх українок незалежної.
   Почну «з середини». 8 березня 1857 року в Нью-Йорку проводились маніфестації робітниць швейних фабрик з вимогами зменшити робочий день з 16-годинного до 10-годинного, покращити умови праці та збільшити заробітну платню. На теренах російської держави свято з’явилось по ініціативі Клари Цеткіної. І то, це було не свято, а демонстрація вимоги для жінок рівних прав з чоловіками. До перевороту 1917 року ці демонстрації проходили 12 травня і тільки після 1917, це, так зване свято, приурочили до американських швачок. За час совка історія виникнення свята майже забулась і тільки залишилась свого роду традиція, що чоловіки в цей день вітають жінок та намагаються виконати якусь домашню жіночу роботу. Ну, так сказати, щоб зберегти рівність між чоловіком і жінкою хоч на один день в рік.
   А яке ж було відношення до жінок в далекі до християнські часи? Чи мали вони якесь свято? Давайте подивимось. В східних народів жінка вважалась створінням другого сорту. Майже не людиною. В мусульман жінки і по нині не мають права перечити чоловікові та показувати стороннім, за звичай для інших, відриті частки тіла, особливо лице. В іудеїв жінка також не мала ніяких прав. Почитайте Біблію, написану іудеями. Там жінка навіть не удостоєна називатись матір’ю. В них народжують чоловіки: Ісак родив Авраама, Авраам родив Єноха і так далі. До-речі, в середні віки католицька церква на повному серйозі ставила питання про те, чи є в жінки душа. Тож як бачимо жінок не дуже жалували. А що ж було в дохристиянській Русі?
   А в дохристиянській Русі жінок як раз поважали. Жінка стояла на одному соціальному щаблі з чоловіком. Подивимось, наприклад, на пантеон давньоруських, дохристиянських богів. Майже половина з них були жінки. Особливо там, де це стосувалось мудрості, любові, плодоріддя, сім’ї, продовження роду і т. д. Давньоруські богині вшановувались не менше богів чоловіків. І свого роду жіноче свято і було присвячене вшануванню богинь та жінок. Вшанування богині Вести і було, як раз, і жіночим святом. Це було на другий день весняного рівнодення. Крім того весною вшановувались і інші богині, це богиня весни, подружньої вірності, сімейного багаття та плодючості Лада, богиня любові – Леля і інші. Але богиня Веста була особливою богинею. Це була богиня мудрості. Вважалось, що Веста є покровительницею всієї мудрості богів та людей, а також носієм мудрості продовження та збереження роду. Тому на свято богині Вести збирались старші жінки, які мали життєвий досвід по народжуванню та вихованню дітей і молоді дівчата, які досягли статевої зрілості. Старші жінки посвячували їх мудрості богині Вести. І це дійсно була життєва мудрість. Ось, наприклад, приведу деякі витримки з цих присвячень.
  …Жінка – володарка свого тіла. Не бійтесь місячних. Це говорить про те, що ви вже готові виростити плід. Але рішення про вирощування, чи не вирощування плоду, приймає жінка. Віддайте з радістю свою кров Землі і вона вам дасть силу та радість материнства. Жінка володіє безмежною силою в продовженні роду. Бережіть свою силу. Запліднює яйцеклітину не самий швидкий сперматозоїд, а той, якого яйцеклітина до себе допустить. Для решти двері продовження роду закриті. Так і жінка, для продовження роду, допускає до себе тільки того, кого вона бажає. Для решти, двері мають бути закриті. Ви ж закриваєте своє житло коли вас нема дома. І двері для продовження роду мають бути відкриті тільки тоді коли цього хоче жінка. Ніхто не може примусити жінку продовжити рід мимо її волі. Нести нове життя, це великий дар для жінки. Це повинно приносити тільки радість для жінки і ні в якому випадку не бути тягарем. Вам дана сила волі для вибору, нести нове життя чи ні, і володіючи цією волею, ні один чоловік не чіпатиме вас проти вашої волі не зважаючи на вашу фізичну силу…
  Ну і так далі. Нинішніх дівчаток цьому ніхто не учить. Уроки гігієни, чи як воно там називається, в школі, цьому не навчають. Тож і народжуються в нас небажані діти, які вже з народження несуть негативну енергетику. А ще більше зачатих летить від абортів в унітаз. А це кардинально порушує енергетику жіночого організму, і не в кращу сторону. А ще безмежна кількість повій, які до свого дару продовження життя відносяться дуже легковажно. В них не просто відкриті весь час двері. В них ці двері взагалі відсутні.
  Та не біду про сумне. З святом Вас, дорогі жінки. Любові Вам, довголіття, статків та благодаті. Навчайтесь мудрості в богині Вести, вірності в Богині Лади, любові в богині Лелі.

П. С. Прошу утриматись всяких брусків і їх реінкарнацій, монстрів, тузіків і інших інтелектуалів не постити дебільних картинок з морквяними фалосами і п’яними кацапами біля вогнищ у москальських вишиванках. Все таки, сьогодні жіноче свято. Незалежно від його походження. А жінки мають право на свято. Хоч раз на рік.
© TVOREC [08.03.2016] | Переглядів: 2938

2 3 4 5
 Рейтинг: 38.8/38

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Facebook-login



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2021 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook