Так подобаються лозунги борців за народне щастя, що окопалися в "Козацькому": "Власть народу! Народний прем’єр за три дні! Нах Мінські зрадницькі угоди! Усіх нах!"
 
   О, ще одне забув: "Геть олігархів". Точно. А тепер перечитаймо оці лозунги та згадаємо, під якими лозунгами їхали до Донецька, Слов’янська та Луганська "українскіє шахтьори" на автобусах з ростовськими номерами. Та порівняємо. Як кажуть, "найдітє дєсять отлічій". Я не бачу жодного. Ну, крім Мінських угод, звісно.
 
   Зразу, як мухи на гівно, налетіли російські телеканали (а чому "як"?). Навіть не так: за своєю давньою звичкою налетіли раніше, та щось не зрослося, провокація не вдалась, передали брехливу новину. Та їм не звикати, а росіяни захавають, під розіп’ятого мальчіка.
 
   А борці за народноє щастя купкуються собі. У них усе добре, акція безстрокова. Он і з Одеси, нібито, хтось до революціонерів приєднується. Усе путьом, Кісельов без роботи не сидітиме.Та й буде чим Європу полякати: дивіться, що роблять! А аби не Расєя-матушка, вже б злі укрофошисти примушували французів та німців мову вчити.
 
   Дивлюсь я на цих народних мстітєлєй, та й міркую собі: дєвочки, перед тим, як волати ротом про зраду, витріть губи: бо на них, гм... як у Моніки Левінськи. Тільки не від Клінтона, а від Путіна, кісельова та Медведчука.