"Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають." (Т. Г. Шевченко)
 
Відчутнішим стає дедалі сором…
Невже все так хреново у країні,
що генеральним нашим прокурором
усяка гнида може стати нині?!
 
Та й охороною здоров’я у державі
шахрай, говорять, професійний   буде…
Чи мізки в нас, панове, вже іржаві?!
Чи їх немає?!! Схаменімось, люди!
 
Навіщо треба нам отой непотріб,
з якого користі немає ні на йоту?!
Чи нам кортить в лайно вступити вкотре,
щоб почуватися, як зАвжди – ідіотом?!
 
Ще кажуть,  злодій  мітить на прем’єра.
А чом би й ні?! Країна ще багата
на холуїв, яким усе до хЕра,  
була би кістка, гречка, та зарплата.
 
Таки, якісь ми з вами пиздануті…
Нас топчуть, потім брешуть, що так треба.
А ми їм віримо… До істини, до суті
дійти самим -  не дозволяє кеба,
чи лінощі, чи довбана надія
на те, що все сформується з нічого!
Що от прийде такий собі месія,
і заживемо, як за пазухою в Бога!..
 
А може так надійніше?! Хто знає…
Не дохнем з голоду,  то хай вже так і буде.
Напевно, лиш для того й  обираєм
своїх месій ми – виблядків Іуди...