Ну, як ви там?! Напевно, що нівроку
усім вам!.. Видко, недарма
ми гинули в свої сімнадцять років
за світ, в якому нас уже нема…
За світ без шахраїв, та без «понятій»!
Без «братського», дрімучого совка!..
За це і справді варто йти під кулі , браття,
якщо ми не раби… І не чекать
допоки хтось нам подарує волю,
та незалежність в жмені принесе!
Така вже, браття, випала нам доля -
шаблюкою виборювати все!..
То, як тобі живеться, мій народе,
без лицемірних «ригівських» падлюк?!
Напевно, вже за гратами уроди,
де їм і місце! Як там Яценюк?
Я чув його обітницю про «кулю».
Іще живий був… Сєня здивував!
Надіюсь, він тепер не скрутить дулю
народові, якому присягав…
Напевно, ви обрали собі владу
не з бувшого слизького шакалья.
Бо то була би сама більша зрада
Майдану… В це не вірю я!
То як же вам живеться, українці?!
Ви не щадіть мене! Кажіть у всій красі,
чи з спільною бідою наодинці?
Чи з однією радістю - усі?
Чи вже нема ні пороху, ні кремню,
щоб повернути волю з небуття?
Я не повірю, що  були даремні
всі наші Богу віддані життя!
Не вірю, що бої несамовиті
були до сраки… Господи, прости…
Скажіть мені! Бо й на тім світі
не зможу собі спокою знайти…