Не турецькому султану! – паханові Зомбостану!
Ницій ботоксній потворі із Содома і Гоморри.
ПрОклятому на віки пишуть лист цей козаки:
Що ж це ти, байстрючий сину, Знову ділиш Україну.
Чи тобі мало Орди, що ти сунеш ніс сюди?
Схаменися, бузувіре, погамуй у собі звіра,
Бо терпець наш не без меж, що посієш - те й пожнеш!
Баранам своїм на втіху запалив ти нашу стріху.
Та гряде розплати час, бо не той уже й Донбас.
Недоношене хамло. Знають й там, що ти – Хуйло!
Знає Європа кремлядського гноміка, знає Америка шулера й коміка.
Нице брехливе, безстиже хамло, знають і там, що ти – Ло – Ло – Ло – Ло!
Знає Чукотка, Крим і Кавказ: вождь Зомбостада – ВеВе… Підарас.
Хочем тобі на кінець побажати: як щойно ляжеш з Козлаєвой спати,
Щоб бачив тільки одну лиш картину – гроби, що везуть в Зомбостан  з України.
Як матері у «Єдіной Расєї» просили би лютої смерті твоєї.
Як правовірнії «русского міра» мочать тебе у смердючім сортирі.
Знай же, ти клятий злодюго в законі, дуже, ти, скоро сконаєш на зоні.
Що Євразійського Путю бродягу уже давно зачекалась Гаага!
Знаєм – ти не те хотів прочитать від козаків.
Але ж ми тобі не друзі, тож катюзі - по заслузі!
Поцілуй нас, та не в пуп, а у тисячу залуп!.