Зевс протер засалені окуляри й виразно поглянув на присутніх.
"Отже, маємо чергове звернення від народу, що мешкає на терені від Карпат - на Заході до Кубані - на Сході, та від Брянських лісів з Півночі до Понтійського моря на півдні."- Промовив він, й смачно цвиркнув на вкриту недопалками, брудну підлогу.
"Чого вони знову хтять?",- гримнув Арес. "Стану воєнного не ввели, армію розпоганили, могутню зброю блискавок, яку ти Зевсе їм подарував ще на зорі незалежності продупили",- пробуркотів воєн. Бог.
-"Гермесе!, чуєш мене?, Гермесе!" То Зевс намагався зв‘язатися з відповідальним за зв‘язок та комунікації. У відповідь всі присутні почули важкий скрежет, а потім на своїх девайсах побачили зпочатку зображення самого відповідального, а через мить почули його самого:"Ну, що знову!?"
- "Я вже вкотре прошу не заважайте мені працювати",благально вопіяв Гермес.
-"Синку", звернувся до нього головуючий,"Синку,як там справи з 3G зв‘язком у тих лайдаків, а то маю таке відчуття, що як завжди таланти до кишень й кінці у воду. А ще не забувай, що на тобі торгівля, митниця,асоціація...." Але відповідальний за "все" вже не чув - зв‘язок пропав.
-"Так чого вони бажають?", запитала Афродіта, й зразу зауважила:"жінки у них красуні, найкращі у світі людей, нехай кохаються."
-"Вони не можуть дати ладу своїм старшинам, вони тих старшин прирівнюють до нас, а старшини такими не є та й бути не можуть. Вже вкотре Прометей запалював їх серця волею та розумом, вже вкотре напоював їх свободою, й вкотре пояснював що все залежить від їх бажання, а вони продовжують загалядати старшинам у вічі й плекати надію на старшинську мудрість та гречність, й люди той вогонь середець не зберігають й все закінчується тим, що у Прометея вкотре відбиті нирки та знівечена печінка й він знову у шпиталі  біля своєї згвалтованої матері Феміди. Аполон дав їм співучу мову й поклав їх культуру за основу на величезних просторах, а вони цураються своєї мови. Гея зробила їх землю найродючішою у світі, але вони ту землю мають віддати старшинам на розкрадання." Так сумно закінчив свою промову Зевс.
-"То тоді, можливо, знову їх до рабства?", з неприхованим зацікавленням мовив Аїд, рабство відкривало наймерзотніші якості людей, й володар царства темряви був дуже зацікавлений в поповненні свого апарату та кількості страждальців.
Присутні переглянулися, й  їх обличчя занурилися в міркування, три сестри Мойри вже були готові до доленосного плетіння,час плинув й підходив до закінчення....
А Ви, чи Ви хочете до рабства?"