Колись, ще в шкільному віці (як давно!), прочитав я одного політичного детектива: "Остання ніч в Сьюдад-Трухільо". Так один з героїв цієї книги, старий індіанець, вбивця на службі у диктатора, згадував, як йшли дві лави одна на одну. І кожна співала "Марсельєзу".
Зараз, мабуть, вже дійшло до кожного, що зовнішній ворог не зможе зробити більше шкоди, ніж внутрішній. Що знову підіймають голови ті, хто ще нещодавно страждав діареєю від почуття близького арешту. Ті, хто втекли до Москви. Хто й зорганізував оту саму "русскую вєсну", хто її готував ледь не з 2005 року.
Я про арешт Корбана. Ні, він, звичайно, не цяця. Але, але... Давайте поміркуємо. Так, я за те, щоб ніхто, розумієте, ніхто не мав індульгенції. Порушив закон- сів. Крапка. Але повинна ж бути якась черга? Хто перший, другий, сто п’ятдесятий, чи що... Чи Корбан гірший за Єфремова, наприклад?
Наша влада проявляє рідкісний, просто таки вбивчий гуманізм до ворогів країни. Підозри про злочин, або ордери на арешт з’являються тільки тоді, коли "кадр" Януковича перетне Державний кордон України. Тим невдахам, яких, на втіху піплові, таки якось заарештували, теж не дуже погано живеться: так, під ніби-то арештом... але в безпеці! Думаю, що лишись Чєчєтов та Бузина живими, їм ніхто (маю на увазі державні органи) не заважав би й далі срати на нашу країну. І тут виникають питання. Їх вже чимало й вони неприємні. Але що поробиш...
Ось, наприклад: чому ГПУ має нахабство вчити МЗС, як їм спілкуватися з іноземцями? Звісно, спілкування потрібне, та не будуть, не можуть та й не бажають іноземці, той же Томбінський, наприклад, чистити наші корупційні авгієві стайні! Потім вийшло пояснення: ГПУ не відкрили кримінальної справи. Втішили, прямо медом по душі. А чи не всралися б ви натщесерце? Питання до Шокіна, чи до Порошенка: чому? Доколє?
Про незрозумілий гуманізм відносно крадіїв вже казав. А про гуманізм до сепаратистів? Чув, читав, що затримали того, заарештували оцього та готують до суду он оту. Де хоч один суд? Скажете, був? Можливо. Над місцевим дурником Васею Пупкіним, який в звичному для себе стані алкогольного охрініння вирішив боронити "народную республіку", узяв автомата та зп’яну поперся до нашого блокпосту. А той, хто цьому Васі дав автомата до рук, той живе в Києві. Навіщо йому жити в Лугандоні? Треба, то він до Лугандону з’їздить, а потім до Києва повернеться. І ніхєра ж йому, падлюці, не буде! Бо "В цілому ж я- гуманіст", як казав Гамлєт. Пробачте, зірвався.
Ще питання. Ви знаєте, хто керує Україною? Усією провінційною Україною, виключаючи Київ? Я вам скажу: коники- стрибунці. Вони стрибають з партії в партію та усім подобаються, усім потрібні. Вони, оті провінційні царьки- справжні господарі. А їхнє царювання підтримується простими речами, стосовно яких я й питаю: коли, коли, чорти забирай, наші партії стануть партіями, а не бізнес-проектами? Коли з’являться партії в їхньому справжньому сенсі, що базуються не на бізнес-інтересах, а на ідеології? Чули таке слово? Коли, це ще одне питання, президентська партія в нашій країні перестане бути франшизою? А то усі роки незалежності так же усе красиво: я "тримаю" область, я домовляюсь із керівництвом правлячої партії, башляю до партійної каси та слідкую, щоб партія президента себе в моїй області гарно почувала та мала місця в органах влади. І я гарненько свою область скубу та мені за це- нічогісінько, крім подяки! А зміниться вітер- перейду до іншої партії: такі кадри потрібні усім!
Мені дуже цікаво: коли закінчиться оця франшиза? Є й ще питаннячка. Наприклад, отаке. Колись читав я "Педагогічну поему" Макаренка. Давно, ще в дитинстві. Запам’яталася одна фраза: не можна до поганого колективу додати трохи гарних хлопчиків та чекати, що погані хлопчики виправляться. Швидше за все, гарні хлопчики з дивною швидкістю стануть поганими. Це правило не має виключень.
Невже люди, що керують зараз державою, читали в дитинстві менше за мене? Це я щодо реформування МВС, фіскальної служби, прокуратури, судів... Ми кажемо: усе треба робити поступово, нам із судами заважає прокуратура та Венеціянська комісія, із прокуратурою нам заважають суди і т.д. Людоньки добрі!!! Якщо ми жуватимемо шмарклі, пробачте за мою французьку, оті "погані хлопчики та дівчатка" доїдять нафіг країну! І лізе мені в голову така поганюча думка: а може, і жують оті шмарклі замість реформування, і розбавляють купкою "гарних" незліченні ряди "поганих" лише з однією ціллю: ті країну, звісно, з’їдять, але й мені щось перепаде. Ні? Тоді поясніть мені, неграмотному, де реформовані суди, прокуратура, митниця, фіскали, та й міліція, до речі? Бо атестація у Києві проходить, якщо заплатиш 300 гривень. Так, зарплатні добавили, але як збирали гроші "для начальства", так і збирають. Кому цікаво, можу сказати, звідки знаю. Це- реформи???
Тепер, сидючи в Москві чи в Ростові, Овоч і компанія, можуть зловтішатися: ось, нас прогнали, а самі між собою чубляться, виясняють, хто більший патріот! А насправді- кому перепаде більший шмат. Скоріше за все, так вони й думають. І пересічні громадяни, боюся, теж думають приблизно так: результати місцевих виборів на моїй Сумщині про це свідчать. А про франшизу- вибори в Одесі, Харкові, Херсоні та майже по всій Сумщині, за винятком, хіба що, Конотопа та Глухова.
Пам’ятаєте, я згадував про піхотні лави, що йшли одна на одну, співаючи "Марсельєзу"? Мені цікаво: яка з них, вигукуючи слова гімну Французької Революції, подумки згадує: "Славься, славься, русскій царь!"?
