Директору Інституту соціології НАН України, академіку В. М. ВОРОНІ
 
Шановний Валерію Михайловичу!
 
Дозвольте висловити високу повагу і моральну підтримку Вам, Інституту соціології НАН України та редакції наукового журналу «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» у зв’язку з непристойним цькуванням у соціальних мережах за публікацію звіту про круглий стіл з питань соціології конфліктів та відступництва, який відбувся 9 січня 2015 року.
 
Справжні патріоти, на відміну від учасників цього цькування, утримуються від істерик і не показують себе невігласами, бо знають, що неможливо побудувати єдину країну без гідного діалогу між людьми різних поглядів. Віримо, що ви, як науковці, не дозволите озлобленій деінтелектуалізованій масі ламати стандарти наукової дискусії та диктувати ідеологічні засади гуманітарних наук. Натомість, можливо, варто було б скористатися абсурдною реакцією суспільства як об’єктом для подальших досліджень конфліктного дискурсу.
 
Соціальна доктрина душевної релігії, яку ми розвиваємо та захищаємо, вимагає від нас не тільки підтримати науковців перед обличчям озлобленого натовпу, але й відстоювати святиню суверенітету особистості.
 
У зв’язку з цим ми звернули увагу, що на вашому сайті наводяться такі дані опитувань: «Уровень доверия: семье – 95%, церкви – 47,5%, банкам – 10%, армии – 39,7%, милиции – 6,5%, судам – 5,3%».
 

 
Дивно, що поряд із рівнем довіри до інституту сім’ї, який є похідним від договору особистостей, не зазначено рівень довіри до базового суспільного інституту – інституту особистості.
 
Ми віримо, що одноосібність є природним ідеалом суспільної єдності. Надсилаємо плакат «Одноосібність є ідеалом об’єднання», в якому розвивається ця точка зору. Звісно, ми нікому не нав’язуємо свою позицію, але вважаємо, що є достатньо очевидних підстав не ігнорувати значимість особистості у соціологічних дослідженнях, тим більше що інституту особистості приділяється значна увага у багатьох відомих нам наукових працях та підручниках із соціології.
 
Просимо Вас уважно розглянути пропозицію включити питання довіри до особистості у регулярні опитування щодо довіри до суспільних інститутів. Також просимо (за можливості) пояснити, з яких міркувань цього не робилося раніше.
 
Вважатимемо за честь опублікувати в релігійному журналі віруючих в найвищу цінність людини «Мораль» результати відповідних опитувань та (або) запитані вище пояснення.
 
Будь ласка, не відмовтеся прийняти у подарунок для бібліотеки Інституту книжки «Суверенітет особистості: традиції та перспективи», «Душа і сучасність», «Душевна релігія», випуски № 1 (20), № 2 (21), № 3 (22) журналу «Мораль» за 2015 рік.
 
Благослови Вас Бог на добрі справи людяності.
 
Вірте в себе!
 
Щиро Ваш,
 
Голова Інституту душевної релігії Ю. В. Шеляженко
 

 

 
ІНСТИТУТ ДУШЕВНОЇ РЕЛІГІЇ є громадською організацією, повідомлення про утворення якої прийнято наказом Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 05.06.2015 р. № 449/01-01-11, мета якої, відповідно до протоколу установчих зборів від 20.05.2015 р.: об'єднання віруючих громадян і священнослужителів душевної релігії (релігійної віри в найвищу цінність людини) для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів, обумовлених релігійними переконаннями; утвердження світоглядних та моральних цінностей, етики душевної релігії в соціальних відносинах та поведінці людей; дослідження і популяризація соціальної доктрини душевної релігії та суспільного значення релігійного життя віруючих і релігійних організацій душевної релігії; інформаційна та правова підтримка віруючих у реалізації ними права одноособово чи разом з іншими сповідувати душевну релігію, проводити релігійні обряди, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, утворювати релігійні організації відповідної віросповідної приналежності, в тому числі релігійні громади без повідомлення органів влади про їх утворення, а також права на заміну альтернативною (невійськовою) службою виконання військового обов'язку, якщо це суперечить релігійним переконанням громадянина, що пройшов обряд благословення Божої настанови людині не брати участь у насильстві, війні та воєнізованих формуваннях і не користуватися зброєю; пропаганда ідеї внесення змін до законодавства України щодо усунення обмежень для груп у складі однієї особи порівняно з групами з 2-10 та більше осіб у праві на заснування як юридичних осіб релігійних та громадських організацій, реалізація права на звернення з відповідними пропозиціями до суб'єктів законодавчої ініціативи; захист від дискримінації за ознакою релігійних переконань віруючих в найвищу цінність людини та від правопорушень на ґрунті ненависті до душевної релігії.